Об'єднані Арабські Емірати встановили мінімальний вік для користування соціальними мережами — 15 років, ставши першою арабською країною з таким обмеженням. Відповідна резолюція ухвалена 18 червня. Вона забороняє дітям молодше 15 років створювати акаунти, публікувати контент, коментувати, ділитися матеріалами або вступати у публічні групи.
Про це повідомляє Reuters.
Деталі заборони
Підліткам 15–16 років доступ дозволено, але з посиленими захисними механізмами: вікові фільтри контенту, обмеження взаємодії з незнайомцями, інструменти контролю екранного часу і батьківського нагляду. Самодекларація віку не приймається — платформи зобов'язані впровадити верифікацію через цифрову ідентифікацію та технології на базі штучного інтелекту. На виконання вимог компаніям відведено 12 місяців.
Хто вже закрив "цифрові двері".
ОАЕ — не перші і не останні. Австралія у грудні 2025 року запровадила найжорсткіший у світі бан: повна заборона соцмереж для підлітків до 16 років без жодних винятків, навіть за згоди батьків. Штрафи для платформ — до 50 млн австралійських доларів.
Індонезія у березні 2026 року обмежила доступ для користувачів до 16 років. Малайзія з 1 червня зобов'язала платформи видаляти акаунти осіб, яким не виповнилося 16. Туреччина у квітні встановила поріг у 15 років і додатково запровадила розширені інструменти батьківського контролю для підлітків від 15 до 18 років.
Що готує Захід
Європа і Північна Америка рухаються схожим, але дещо м'якшим шляхом — через концепцію "цифрового повноліття", тобто віку, з якого підліток може самостійно розпоряджатися своїми даними без згоди батьків.
Велика Британія після перших результатів впровадження Online Safety Act розглядає повну заборону для осіб до 16 років за австралійським зразком. Франція просуває поріг у 15 років: до цього віку реєстрація потребує цифрового підпису одного з батьків через державні сервіси. Іспанія готує законопроєкт, що підвищує вік самостійного відкриття акаунтів з 14 до 16 років. Канада на федеральному рівні розробляє Online Harms Act із фокусом на відповідальність платформ за алгоритми, що "затягують" дітей, — паралельно більшість провінцій вже заборонили смартфони у школах під час уроків.
Що в Україні
В Україні починають обговорювати законодавче регулювання соцмереж для дітей. Наразі кожен четвертий український підліток проводить онлайн понад 7 годин на день, а 80% дітей мають акаунти в Telegram та TikTok.
Мінцифри вже готує зміни для обмеження анонімності в Telegram через поширення нелегального контенту, а законопроєкт №11115 зобов'яже месенджери розкривати структуру власності. Водночас психологи та ІТ-експерти виступають проти тотальних заборон. На їхню думку, це змусить підлітків іти в "цифрове підпілля", тому натомість пропонують посилювати приватність акаунтів за замовчуванням та розвивати медіаосвіту.
Головний камінь спотикання: як перевірити вік
Ухвалення закону — половина справи. Основна суперечка між урядами і технологічними компаніями — як саме перевіряти вік. Прості галочки "мені є 15" більше не приймаються ніде.
Зараз розглядають три підходи. Перший — AI-оцінка обличчя: алгоритм аналізує відеоселфі при реєстрації і визначає приблизний вік без розпізнавання особистості. Другий — eKYC, інтеграція з державними реєстрами та цифровими ID. Третій — банківська верифікація через прив'язку картки.
Правозахисники застерігають: збір біометрії або паспортних даних мільйонів підлітків приватними компаніями створює серйозні ризики витоку інформації.
Для медіаринку, брендів і контент-мейкерів це означає одне: аудиторія до 16 років поступово ставатиме недосяжною через стандартні алгоритмічні механізми глобальних платформ.