Україна має намір виставити на продаж військові технології. До завершення 2026 року Київ розраховує укласти ще 7 нових угод Drone Deal із державами-членами НАТО.
Про це повідомляє The Guardian.
Наразі Україна вже реалізувала шість подібних домовленостей із закордонними партнерами:
- три були підписані з країнами Перської затоки — Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та Катаром,
- ще три угоди Україна уклала з Азербайджаном, Литвою та Латвією.
За інформацією The Guardian, наступним етапом розвитку програми стане розширення партнерства із союзниками по НАТО — до кінця року Київ прагне домовитися ще із сімома державами Альянсу.
Не лише дрони: які технології виставила Україна на продаж
Попри назву, Drone Deal не передбачає виключно продаж або виробництво безпілотників. Йдеться про передачу комплексної моделі побудови сучасної системи боротьби з безпілотними загрозами.
Україна пропонує партнерам продукти, сформовані під час повномасштабної війни росії:
- інтеграцію засобів радіолокації,
- роботу наземних центрів управління,
- використання сенсорних мереж,
- продаж засобів радіоелектронної боротьби,
- алгоритми застосування дронів-перехоплювачів,
- побудову багаторівневої системи протиповітряної оборони.
Київ продає не окремий продукт, а готову модель організації захисту повітряного простору, ефективність якої перевірена в умовах щоденних російських атак.
Попит сформувався після конфлікту на Близькому Сході
Першими партнерами України стали держави, які самі зіткнулися з проблемою масованого застосування іранських ударних безпілотників. Після ескалації конфлікту навколо Ірану інтерес до українського досвіду різко зріс.
У результаті угоди Drone Deal уже підписали Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Катар. До ініціативи також долучилися Азербайджан, Латвія та Литва.
Навіть після закупівлі сучасних західних систем перехоплення окремі країни зверталися саме до українських спеціалістів, адже без практичного досвіду інтеграції таких технологій їхня ефективність суттєво знижується.
Наступний етап — східний фланг НАТО
Тепер Київ має намір масштабувати проєкт серед союзників по НАТО. Насамперед ідеться про країни, які розташовані найближче до Росії та вже оцінюють ризики використання безпілотників як один із ключових викликів власній безпеці.
Показовими стали інциденти в Латвії та Литві, коли українські далекобійні дрони, відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби, випадково опинилися в повітряному просторі цих держав. Події прискорили співпрацю з Україною. Латвія вже оголосила про створення спільного виробництва безпілотників, а Литва приєдналася до програми оборонного партнерства.
Війна створила новий експортний ресурс, проте масштаб низький
Попри зростання виробництва безпілотників, українська промисловість поки що не готова масштабно постачати їх на зовнішні ринки. Основний пріоритет залишається незмінним — забезпечення власних Сил оборони.
Натомість Україна вже сьогодні може експортувати інтелектуальний продукт. Перед укладанням Drone Deal українські фахівці оцінюють систему оборони країни-партнера, визначають її слабкі місця та формують комплекс рекомендацій щодо створення сучасної архітектури захисту від повітряних загроз. Після цього замовник самостійно обирає виробників обладнання або розглядає можливість локалізації виробництва.
Програма Drone Deal за реалістичними оцінками може приносити державному бюджету України до $500 млн на рік у вигляді податків та дивідендів від експорту озброєнь. Загальний експортний потенціал галузі оцінюється у 1,5-2 млрд щорічно.