Понад десять країн вже ввели обмеження на користування соцмережами для дітей і підлітків, ще стільки ж — у процесі. Австралія пішла найдалі, повністю заборонивши соцмережі для молоді до 16 років і виставивши платформам багатомільйонні штрафи за невиконання. Щоправда, понад половина австралійських тінейджерів продовжує ними користуватися і після заборони.
Про це йдеться в статті dev.ua.
Україна на цьому фоні поки мовчить. Профільні міністерства — МОН та Мінцифри — проігнорували запити журналістів видання щодо коментарів. Втім, у Верховній Раді починають говорити про необхідність законодавчих змін.
Що кажуть в парламенті
Народна депутатка, членкиня Комітету з питань освіти Юлія Гришина повідомила, що дослідницька служба ВРУ вже підготувала аналітику на цю тему. Цифри невтішні:
- кожен четвертий український підліток проводить онлайн понад 7 годин на день,
- четверо з п'яти дітей мають акаунти в Telegram і TikTok,
- кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі і 60% із них нікому про це не розповідають.
Депутатка виступає не за тотальну заборону, а за збалансовані рішення з реальним захистом — із урахуванням найкращого світового досвіду. Конкретних строків і механізмів реалізації вона поки не назвала.
Заява Мінцифри
Міністерство цифрової трансформації готує законодавчі зміни. Вони будуть направлені на обмеження анонімності в Telegram через неконтрольоване поширення нелегального контенту, зокрема наркоторгівлі та дитячої порнографії. В.о. міністра Олександр Борняков наголосив, що нинішня ситуація "переходить рамки", а платформа ігнорує проблеми безпеки.
Законопроєкт №11115, який уже підтримав профільний комітет, зобов'яже месенджери розкривати структуру власності та джерела фінансування. Водночас влада шукає баланс, щоб уникнути повної заборони, яка може спровокувати перехід користувачів у Dark Web.
Психологи — проти тотальної заборони
Дитяча психологиня Катерина Гольцберг визнає реальні ризики. Так, "дофамінова пастка" коротких відео формує залежність, а контент "ідеального тіла" б'є по самооцінці. Крім того, Telegram залишається майданчиком для вербування і небезпечних груп. Найбільш токсичними вона вважає TikTok, X та Telegram, найменш — YouTube.
Водночас вона застерігає, що заборона може дати зворотний ефект. Підлітки підуть у "цифрове підпілля". Окрім цього, дитина, яка потрапить у небезпеку всупереч забороні, боятиметься розповісти про це батькам, бо порушила правила двічі. Первинна відповідальність, на її думку, — у родини, а держава має спочатку провести просвітницьку кампанію для батьків.
Технічний бік — теж під питанням
Експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов нагадує, що в Україні практично немає повноцінних представництв техногігантів. Тобто реальних механізмів примусити платформи виконувати національні вимоги немає. Діти вже навчилися обходити вікові обмеження — через чужі акаунти, підроблені дані про вік або можливості штучного інтелекту.
Натомість Бєлоусов підтримує посилені налаштування безпеки за замовчуванням для акаунтів неповнолітніх:
- обмеження контактів від незнайомців,
- жорсткіша приватність,
- відсутність агресивної персоналізації,
- інструменти батьківського контролю.
Засновниця ГО Dignity Online Анастасія Дьякова додає важливий контекст: для частини українських дітей соцмережі — єдиний канал зв'язку з рідними, що покинули домівки, або батьками на фронті. Тому підхід має бути не заборонним, а архітектурним – вікова верифікація, відповідальність платформ і медіаосвіта.