Український ринок побутової техніки та електроніки у 2025 році продемонстрував нетипову для воєнної економіки динаміку. За чотири місяці офіційні виторги зросли більш ніж на 50 %, що дало додаткові 8,2 млрд грн задекларованого обороту. Причина — не споживчий бум чи сезонний фактор, а системна детінізація галузі від держави.
Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби.
"Через "сірий" ринок техніки, за оцінками фахівців, держава втрачає колосальні кошти. Поки одні чесно працюють і платять податки – інші вигадують "схеми" та продають техніку "в тіні"", – сказала в. о. голови ДПС Леся Карнаух.
Фіскальні чеки та виторги: підсумки детінізації ринку електроніки у 2025 році
Продаж техніки традиційно залишався одним із найбільш "сірих" сегментів роздрібної торгівлі. Частина гравців працювала в межах закону, тоді як інші мінімізували податки через:
- неофіційні розрахунки,
- дроблення бізнесу,
- ігнорування фіскальних інструментів.
У результаті держава втрачала мільярди гривень, а чесна конкуренція фактично була неможливою.
Поворотним моментом став діалог між податковими органами та ключовими учасниками ринку восени 2025 року. Держава зробила ставку на контроль та домовленості, з чітким сигналом, що правила гри будуть однаковими для всіх.
Детінізація в цифрах
Результат став помітним уже наприкінці року. Якщо у вересні 2025-го офіційні продажі техніки оцінювалися у 15,3 млрд грн, то в грудні показник сягнув 23,5 млрд грн. Жовтень і листопад продемонстрували стале зростання — до 16,7 та 21,7 млрд грн відповідно.
Ключовий індикатор легалізації — фіскальні чеки. За чотири місяці їх кількість зросла на 1,6 млн, або майже на 25%. У грудні бізнес офіційно провів 8,2 млн розрахункових операцій. Середній чек споживача збільшився на 24 % і наблизився до 2900 грн. Результати свідчать не лише про "вихід з тіні", а й про реальні обсяги споживання, які раніше не потрапляли в статистику.
Держава контролює та отримує більше
Зростання оборотів поступово трансформувалося у кращі податкові показники. Навантаження з податку на прибуток за три квартали 2025 року зросло до 1,0 %. Ефективність зі сплати ПДВ у грудні перевищила 3 %. Для ринку, який ще рік тому демонстрував мінімальні фіскальні відрахування, це поворотний момент.
Важливо, що детінізація не призвела до скорочення зайнятості. Кількість офіційно оформлених працівників у галузі залишалася на рівні близько 32 000 осіб. Додатково середня зарплата зросла більш ніж на 4 000 грн.
Паралельно держава посилила фізичний контроль. У 2025 році було проведено понад 4 800. перевірок. Більшість була проведена із детальним аналізом реальних обсягів продажів. Загальна сума штрафів сягнула майже 5000 млрд гривень.
На початку 2026 року під час контрольних закупок порушення фіксувалися менш ніж у 5 % випадків.
Фідбек для ДПС: як бізнес оцінює податкове середовище України – опитування
Інтегральний податковий індекс України у 2025 році досяг 2,94 з 5 можливих балів, демонструючи помірне покращення порівняно з 2,64 бала у 2024 році. Попри позитивну динаміку, показник все ще перебуває у негативній зоні, свідчать дані опитування "Податковий індекс", проведеного Європейською Бізнес Асоціацією.
Податкові експерти оцінили нинішній режим оподаткування України наступним чином:
- 64% податкових експертів оцінили нинішній податковий режим як задовільний (у 2024 році – 59%);
- 27% вважають його обмежуючим для розвитку бізнесу (у 2024 році – 36%);
- 9% вважають, що він сприяє зростанню компаній (у 2024 році – 5%).
Податкове законодавство: поступове покращення, але виклики залишаються
Найнижчу оцінку серед усіх факторів податкового індексу отримала якість податкового законодавства – 2,86 бала. Проте показник вище, ніж 2,46 бала у 2024 році. Загальні результати наступні:
- 63% респондентів оцінюють її як задовільну,
- 23%, як незадовільну,
- 14% вважають законодавство дійсно якісним.
Бізнес називає основними проблемами: неоднозначні норми, часті зміни та складність правил, що створює додаткові витрати часу та ресурсів на адаптацію.
Адміністрування податків: менше бюрократії, проте все ще складно
Процедури адміністрування податків та подання звітності покращилися до 2,89 бала (у 2024 році – 2,62):
- 30% респондентів назвали процес обтяжливим (було 44%),
- 43% оцінили його як задовільний,
- 27%, як легкий.
Найбільші проблеми бізнесу залишаються: час на підготовку звітності, складність правил та відсутність ясних роз'яснень. Компанії скаржаться на швидкі зміни законодавства без перехідного періоду.
Податкове обслуговування: рекордні показники задоволеності
Найбільш позитивну динаміку продемонстрував компонент податкового обслуговування, який отримав 3,1 бала проти 2,79 у 2024 році:
- 30% респондентів повністю задоволені роботою податкових органів (було 20%),
- 50% оцінюють її як задовільну,
- 20% залишаються незадоволеними (37% у 2024-му).
Важливо, що 50% компаній відзначили легкість у контакті з податковою службою, тоді як лише 18% мали труднощі. Питання бізнесу вирішуються повністю у 23% випадків, а частково – у 66%.
Фіскальний тиск: ще відчутний
Оцінка фіскального тиску зросла до 2,89 бала проти 2,7 у 2024 році:
- 30% компаній не відчули впливу фіскальних органів,
- 34% повідомили про відчутний тиск.
Найпоширеніші прояви тиску:
- необґрунтоване трактування законів (69%),
- необґрунтовані інформаційні запити (54%),
- штучне блокування податкових накладних (29%),
- затягування перевірок ПДВ (15%).
Серед головних викликів для бізнесу залишаються:
- податкові перевірки (56%),
- блокування ПДВ накладних (27%),
- порушення строків валютного контролю по ЗЕД (14%),
- проблеми з відшкодуванням ПДВ (10%).
Клуб білого бізнесу: реальна цінність чи формальність в 2026 році
39% компаній зазначили, що входили до переліку платників податків з високим рівнем довіри. 63% оцінюють свій досвід нейтрально, 20% – позитивно.
Що стосується мотивації долучитися до клубу, 47% компаній не прагнуть цього, а 53% – зацікавлені. Серед них 28% мають зауваження до критеріїв відбору, а 25% задоволені правилами.
Раніше ДПС України запустила онлайн-сервіс TAX Control, який дозволяє громадянам 24/7 повідомляти про порушення у торгівлі, сфері послуг та громадському харчуванні. Інструмент спрямований на боротьбу з тіньовими схемами та підвищення прозорості взаємодії між бізнесом і державою.