В Україні планується оновлення законодавства у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Мета цих змін — гармонізувати українські норми з вимогами Європейського Союзу та підвищити рівень прозорості підприємств різного розміру. Зокрема, великі компанії, частина малих і середніх підприємств, отримають нові зобов'язання щодо розкриття екологічної, соціальної та управлінської інформації.
Проєкт законопроєкту №13598 представлено на сайті Верховної Ради.
Закон про бухгалтерський облік 2026: оновлення для великих і малих підприємств
Законопроєкт №13598 вносить зміни у класифікацію підприємств за обсягами активів та обороту:
- Мікропідприємства матимуть активи не більше 450 тисяч євро та річний оборот до 900 тисяч євро;
- Малі підприємства — активи до 5 мільйонів євро та оборот до 10 мільйонів євро;
- Середні підприємства — активи до 25 мільйонів євро з оборотом не більше 50 мільйонів євро.
Організації, що перевищують показники, вважатимуться великими підприємствами. Поділ дозволить краще визначити обсяг необхідної звітності.
Розширена звітність: екологічна, соціальна та управлінська складники
Відповідно до нового законодавства, компаніям доведеться подавати розширені управлінські звіти. У них потрібно буде відображати інформацію про:
- Вплив діяльності на довкілля;
- Соціальні аспекти, включно з умовами праці та корпоративною відповідальністю;
- Управлінські практики та структуру корпоративного управління.
Зміни відповідають світовим тенденціям ESG і допоможуть підвищити довіру з боку інвесторів і громадськості.
Обов'язковий перехід на електронну звітність для бізнесу
Закон закріплює вимогу щодо обов'язкової електронної подачі звітів, що пришвидшить процес обробки інформації та спростить контроль.
Планується введення обов'язкового застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Для деяких підприємств передбачено спрощений порядок подання звітності, щоб знизити навантаження.
Графік впровадження нових норм
Очікується, що закон набуде чинності з 1 січня 2026 року, а запровадження буде поетапним:
- 2027 рік — почнуть звітувати великі підприємства з чисельністю працівників понад 500 осіб;
- 2028 рік — інші великі компанії;
- 2029 рік — малі та середні підприємства, акції яких торгуються на біржі.
Чи потрібні зміни українському бізнесу
Нові правила підвищать рівень корпоративної відповідальності, допоможуть збільшити інвестиційну привабливість України та покращать інтеграцію у європейський економічний простір. Прозоріша звітність сприятиме кращому розумінню впливу бізнесу на суспільство та довкілля, що стимулюватиме розвиток сталих практик ведення діяльності.
Уряд Свириденко пропонує скасувати 63 інструменти для бізнесу — про що мова
Одночасно бізнес України очікують ще нові зміни — уряд пропонує скасувати 63 застарілі та надмірні нормативні акти, які ускладнюють роботу підприємств. Відповідний законопроєкт №13554 спрямовано на ліквідацію зайвої бюрократії та зниження адміністративних витрат для бізнесу.
За інформацією від Кабінету Міністрів, більшість дозволів або дублюють один одного, або втратили актуальність, і не відповідають сучасним вимогам ведення справ.
Одним із найбільш обговорюваних пунктів є скасування дозволу на заняття народною медициною, який часто називають "цілительством". Крім того, знімаються вимоги щодо сертифікації небезпечних факторів у медичній сфері, що зменшить тягар на заклади охорони здоров'я і сприятиме більш гнучкому веденню діяльності.
У сфері екологічного контролю уряд пропонує скасувати низку погоджень, зокрема на:
- викиди забруднювальних речовин,
- вплив на атмосферу,
- визначення меж санітарних зон біля водних об'єктів.
Водночас у галузі лісового господарства та мисливства планується виключити 23 документи, що регламентують такі операції, як вирубка лісу, науковий вилов тварин, меліоративні роботи та страхування зернових запасів.
У будівельній галузі скасування зачепить дозвільні документи на використання вибухових речовин та погодження архітектурних проєктів у зонах історичної спадщини.
У зовнішньоекономічній сфері планується скасувати дозволи на проведення переговорів із закордонними партнерами, реєстрацію спільних інвестиційних угод, ліцензії на позашкільну освіту та відкриття філій іноземних навчальних закладів.