Перші роки незалежності для українців асоціювалися з гіперінфляцією, коли ціни у магазинах зростали ледь не щодня. Гроші втрачали цінність ще до того, як їх встигали витратити.
Аналітика представлена за даними Мінфіну та НБУ.
Переломний момент настав у 1996–1997 роках після завершення грошової реформи та запровадження гривні. У 1997 році інфляція знизилася до 10,1% – для країни, яка пережила шалене знецінення грошей, це виглядало як справжній прорив.
Як змінювалися ціни, зарплати й курс долара в Україні: від 1991-го до 2025 року
Україна неодноразово стикалася з новими хвилями інфляції. На початку незалежності Україна зіткнулася з безпрецедентною гіперінфляцією. У 1993 році ціни зросли на рекордні 10 155%, що фактично паралізувало економіку та знищило заощадження населення. Найнижчий рівень інфляції в історії країни був зафіксований у 2013 році — лише 0,5%.
Як змінювалась інфляція в Україні по роках:
- 1993 рік — гіперінфляція на рівні 10 155%, ціни підскочили у десятки разів.
- 1996 рік — після введення гривні інфляція спадає до 40%.
- 1997 році — до 10%.
- Початок 2000-х — відносна стабільність, у 2002 році навіть зафіксована дефляція (-0,6%).
- 2014–2015 роки — війна та економічна криза призводять до інфляції у 43,3%.
- 2021 рік — показник становить близько 10%.
- 2022 рік, війна — показник підіймається до 26,6%.
- 2023 рік — завдяки політиці НБУ щодо підтримки валютного ринку інфляція сповільнюється до 5,1%, що стало найнижчим рівнем за останні роки.
- 2024 рік — через неврожай та зростання витрат бізнесу ціни зросли на 12%.
- Липень 2025 року — у річному вимірі інфляція становила вже 14,1%.
За прогнозами, до кінця 2025 року інфляція має знизитися до 8,7%, а у 2026 році очікується повернення до цільового показника у 5%.
Валютні гойдалки українців: від 1,8 до 42 гривень за долар
Курс долара – ще один чутливий індикатор економіки для кожного українця. На початку 90-х за 1 долар офіційно давали лише 0,6 рубля, але на "чорному" ринку його вартість була в десятки разів вищою.
У 1996 році після введення гривні офіційний курс становив 1,8 грн за долар. Проте:
- у 1998 році гривня впала майже утричі – до 5,1 грн,
- у 2008-му національна валюта знову ослабла,
- у 2014–2015 роках стався рекордний обвал – понад 30 грн за долар.
- 2022 рік — після початку повномасштабного вторгнення офіційний курс НБУ піднявся з 28 до 36,6 грн/дол.
- 2025 рік (літо) — гривня торгується в районі 41,7–41,8 грн/дол.
Причини відомі: війна, зменшення експорту, скорочення промисловості, масове зняття депозитів і масштабне очищення банків.
Борщ — економічний індикатор
Вартість приготування борщу відображає зміни у купівельній спроможності українців.
У 1991 році 5-літрова каструля борщу обходилася у 2,5 рубля. При середній зарплаті 249 рублів можна було приготувати близько 100 каструль.
У 2021 році вартість тієї ж каструлі сягнула понад 61 грн. Проте зарплати виросли у десятки разів – до 14 000 грн. Це означає, що середній українець тепер може дозволити собі приблизно 235 каструль, тобто вдвічі більше, ніж на початку 90-х.
У 2025 році борщовий набір суттєво подорожчав і коштує близько 196 грн за каструлю. Водночас середня заробітна плата зросла до приблизно 19 000 грн, що дозволяє українцям приготувати близько 100 каструль борщу. Це менше, ніж у 2021 році, коли "на зарплату" виходило понад 230 каструль. Однак навіть за нинішнього зростання цін купівельна спроможність залишається кращою, ніж на початку 90-х.
Скільки винен кожен українець: динаміка держборгу України
Україна почала свій шлях незалежності практично без боргів. Після розпаду СРСР весь зовнішній борг Союзу, який у 1991 році складав $96,6 млрд, взяла на себе Росія разом з активами СРСР. Це дало Україні змогу стартувати майже з "чистого аркуша".
Уже у 1992 році загальна державна заборгованість країни, включно із внутрішніми та гарантованими державою зобов'язаннями, сягнула $3,1 млрд, що дорівнювало приблизно $59 на одного громадянина.
За три десятиліття державний борг виріс у десятки разів. Станом на липень 2025 року він становив 2,51 трлн грн, із яких 1,47 трлн грн припадає на зовнішні позики, а близько 1,05 трлн грн — на внутрішні.
У доларовому еквіваленті це $93,5 млрд. Якщо розділити суму на населення, виходить, що на кожного українця припадає приблизно $2 248 — майже в 38 разів більше, ніж на старті незалежності.
Ключовим зовнішнім кредитором залишається Міжнародний валютний фонд. Україна стала членом МВФ у 1992 році, а першу програму фінансування підписала у 1994-му на $760 млн. Протягом подальших років держава брала участь у 11 програмах співпраці, що загалом передбачали виділення близько $73,6 млрд за сучасним курсом. Насправді Україна отримала $35 млрд, а нині її борг перед МВФ оцінюють у $10,7 млрд.
Внутрішнє фінансування державного бюджету забезпечується переважно через облігації внутрішньої позики. Загальний обсяг боргу за цінними паперами досяг 990 млрд грн, при цьому 82% зобов'язань утримують банки та Національний банк України.
Нагадаємо, Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних, але погіршив прогнози щодо економічного зростання та інфляції. Деталі рішення НБУ та очікувані наслідки для ринку.