У серпні 2025 року в Україні вперше на законодавчому рівні визначили поняття "ветеранського підприємництва", ухваливши закон "Про ветеранське підприємництво". Проте, як виявилося, цей нормативний документ не повною мірою відповідає реальним потребам підприємців, які воювали за країну. Керівники ветеранських бізнес-спільнот закликають уряд та парламент доопрацювати документ, щоб уникнути дискримінації та зберегти життєздатність ветеранських компаній.
Про це сказав голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА) Сергій Позняк в інтерв'ю "Укрінформу".
Деталі суперечливого закону
Закон "Про ветеранське підприємництво" (реєстр. №10258) встановлює, що статус ветеранського бізнесу може отримати лише компанія, яка на 100% належить ветеранам. Саме ця норма викликала найбільше занепокоєння серед підприємців-ветеранів. На думку Позняка, такий підхід до визначення бізнесу ветеранів є небезпечним, оскільки обмежує у правах тих ветеранів, які вже мають бізнес-партнерів серед цивільних.
За словами Позняка, відмовитися від напрацьованих партнерських відносин означає зазнати ще більших збитків, ніж отримати переваг. Крім того, обмеження на 100% власності фактично позбавляє ветеранів можливості залучати інвестиції. Це створює дискримінаційні умови порівняно з цивільними компаніями.
Не менш важливо й те, що закон не передбачає можливості для членів сімей загиблих воїнів успадкувати статус ветеранської компанії, що також є несправедливим.
Яким має бути компроміс?
Ветеранські бізнес-асоціації пропонували компромісний варіант, який був врахований під час першого читання законопроєкту. Згідно з цією пропозицією, статус ветеранського бізнесу надавався б компанії, якщо 60% власності належить ветерану як кінцевому бенефіціару. Однак, на жаль, ця норма була вилучена з остаточної редакції закону.
За словами Сергія Позняка, консолідація суспільства та захист соціальних прав громадян — це ключові умови для перемоги. У цьому контексті, доопрацювання закону та створення дієвих механізмів підтримки ветеранського бізнесу є не лише економічним, а й моральним обов'язком держави.
Ключові моменти закону
Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова назвала основні напрями державної політики, які закріплюються законом "Про ветеранське підприємництво":
- впровадження стимулюючих механізмів;
- залучення ветеранських підприємств до державних і регіональних закупівель через зарезервовані контракти (до 5% бюджету);
- надання підтримки у формі кредитів, компенсацій відсотків, державних гарантій, фінансової допомоги (поворотної та безповоротної);
- надання права оренди державного та комунального майна без аукціону;
- організація навчання ветеранів та демобілізованих осіб для започаткування бізнесу;
- спрощення дозвільних процедур і нагляду;
- стимулювання впровадження інновацій і новітніх технологій;
- сприяння виходу продукції на зовнішні ринки;
- залучення міжнародних фінансових організацій до реалізації інвестпроєктів;
- надання пріоритету у розвитку на нових ринках;
- моніторинг ефективності заходів підтримки з урахуванням економічної ситуації;
- створення умов для роботи в індустріальних парках і технопарках.
Зауважимо, що більшість положень закону "Про ветеранське підприємництво" набудуть чинності за півроку після підписання, а саме з 25 лютого 2026 року. За цей час парламент має затвердити Державну цільову програму з підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки, яка визначатиме перелік стимулів та пільг для такого бізнесу. Також на виконання закону Кабмін має затвердити підзаконні акти, які деталізують механізми реалізації положень закону – зокрема щодо доступу до програм підтримки, фінансування та інших інструментів сприяння ветеранському підприємництву.