Верховна Рада України не ухвалила законопроєкт №14025, який передбачав нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ розглядали 10 березня 2026 року. Під час голосування у першому читанні його підтримали 168 народних депутатів. Цього виявилося недостатньо для ухвалення рішення.
Парламент також не підтримав пропозиції щодо повторного першого читання та повернення документа на доопрацювання уряду. На ділі законопроєкт вибув із поточного законодавчого процесу.
Варто відзначити, що документ мав важливе значення для міжнародних фінансових домовленостей України. Його ухвалення входило до переліку структурних індикаторів у програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Податок на цифрові платформи не пройшов Раду: що передбачав законопроєкт
Законопроєкт пропонував створити систему автоматичного обміну інформацією про доходи українців, отримані через онлайн-платформи. Йдеться про сервіси, які виступають посередниками між продавцями послуг або товарів та клієнтами.
У разі ухвалення оператори платформ повинні були ідентифікувати користувачів та передавати інформацію про їх доходи до Державної податкової служби. Фактично платформи отримували б незвичну роль податкових агентів.
"Важливо, що зараз такі доходи підлягають оподаткуванню за ставкою 18%. Ми пропонуємо зробити її 5%", — повідомляє міністр фінансів Сергія Марченка.
Головною метою уряду було стимулювання декларування доходів і легалізацію діяльності. Документ передбачав мінімальний поріг доходу, який не підлягав би оподаткуванню, а саме 38 500 грн на рік.
Які доходи мали потрапити під нові правила
Ініціатива охоплювала різний спектр операцій, що здійснюються через цифрові сервіси. Зокрема:
- короткострокову оренду житла або паркомісць;
- надання персональних послуг;
- продаж товарів через онлайн-майданчики;
- оренду транспортних засобів.
Законопроєкт пропонував запровадити річний неоподаткований ліміт у межах 2000 євро для продажів через онлайн-платформи. У разі перевищення суми користувачі могли б сплачувати податок за цифрові сервіси за пільговою ставкою 5%.
Проте, щоб скористатися пільговим режимом, потрібно було виконати низку умов:
- не мати статусу підприємця,
- не використовувати найманих працівників,
- не торгувати підакцизними товарами,
- отримувати до 6,7 млн грн доходу на рік.
Окремо передбачалося відкриття окремого банківського рахунку для операцій із платформами.
Уряд розділився в думках
Попри заявлену мету легалізації цифрової економіки, законопроєкт викликав дискусію серед депутатів.
Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк попереджав, що до другого читання документ може бути суттєво змінений і фактично перетворитися на ширший пакет податкових змін.
Серед можливих правок, за його словами, могли з'явитися:
- норми про скасування безмитного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро,
- запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.
Натомість голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев наполягав, що документ має протилежну логіку — він не посилює податковий тиск, а навпаки вводить пільговий режим для невеликих продажів.
Як реагував бізнес
Частина цифрових платформ підтримала ініціативу. Серед них:
- Uklon,
- Bolt,
- Uber,
- Glovo.
В компаніях заявляли, що прозорі правила оподаткування допоможуть зменшити обсяг нелегальних моментів та створити однакові умови для всіх учасників ринку.
Документ також підтримували деякі бізнес-асоціації, зокрема:
- Європейська Бізнес Асоціація,
- Американська торговельна палата в Україні,
- Українська рада бізнесу,
- Федерація роботодавців України.
Втім, не всі погоджувалися з позицією. Деякі онлайн-платформи попереджали, що нові правила можуть знизити активність користувачів. Зокрема, у сервісі оголошень OLX прогнозували можливий відтік продавців у разі посилення контролю за операціями.
Проте, провал голосування не знімає питання оподаткування доходів із цифрових платформ із порядку денного. Тема залишається частиною зобов'язань України перед міжнародними кредиторами. Тому, варто очікувати реакції від європейських представників та донорів.
Вимоги МВФ до України: які податкові зміни має ухвалити Рада
Україна взяла на себе низку нових зобов'язань у межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Частина з них стосується змін у податковій політиці, кадрових рішень у державних органах та реформ у фінансовому секторі. Відповідні дедлайни зафіксовані у меморандумі до програми розширеного фінансування.
Документ визначає конкретні кроки, які уряд і парламент мають реалізувати протягом 2026 року. Їх виконання є умовою для подальшого фінансування з боку міжнародних партнерів. Не виключенням є і податок на цифрові сервіси.
Податковий пакет — до кінця березня
Одним із найближчих завдань уряду було ухвалення пакета податкових змін, запланованих на 2026-2027 роки. Відповідні законодавчі ініціативи Верховна Рада має розглянути до кінця березня.
Серед ключових:
- запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
- скасування податкової пільги для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро;
- перегляд правил сплати ПДВ для фізичних осіб-підприємців із річним оборотом понад 4 млн грн.
Мета: розширити податкову базу, зменшити обсяг тіньової економіки та наблизити податкову систему України до міжнародних стандартів.
Реформи, заплановані на перше півріччя
До середини 2026 року Україна має виконати ще ряд зобов'язань.
Серед них:
- підготовка змін до Податкового кодексу для посилення правил трансфертного ціноутворення відповідно до стандартів ОЕСР;
- оновлення стратегії розвитку державних банків;
- створення нової системи нагляду за ризиками третіх сторін у банківському секторі;
- запровадження оновлених процедур перевірки електронних декларацій НАЗК на основі ризик-орієнтованого підходу.
Окремо передбачено підготовку технічного аналізу так званих квазіфіскальних витрат у секторах електроенергетики, газу та теплопостачання. Такий документ уряд має оприлюднити до кінця липня.
Зміни до кінця 2026 року
До кінця року Україна має:
- розробити концепцію централізованого сховища даних для податкової та митної служб;
- реформувати систему управління Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, запровадивши дворівневу структуру з наглядовою радою;
- завершити формування правління Рахункової палати з кандидатів, які пройшли перевірку.
Крім того, банки, що можуть перейти у державну власність у разі кризи, не повинні отримувати бюджетну докапіталізацію. Їх передаватимуть до Фонду гарантування вкладів для врегулювання.
Наприкінці лютого рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила нову чотирирічну програму розширеного фінансування для України обсягом $8,1 млрд.
Нагадаємо, кабмін готує новий податковий законопроєкт, що передбачає обов'язковий ПДВ для ФОП, нові правила для міжнародних посилок і закріплення військового збору 5% на постійній основі. Ініціатива узгоджується з вимогами МВФ.