Кабмін готує до подання у парламент масштабний законопроєкт, який змінить форму податкового навантаження для малого бізнесу, електронної комерції та імпорту товарів. Про підготовку законодавчої ініціативи повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування з медіа.
Мова йде про оновлений комплексний документ, що охоплює:
- обов'язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з більшим оборотом,
- перегляд правил оподаткування міжнародних посилок,
- закріплення військового збору на рівні 5% на постійній основі.
Очікується, що документ стане податковою трансформацією, що синхронізована з домовленостями України та МВФ.
Новий поріг ПДВ: ставка на оборот, а не малий бізнес
Ключова ідея законопроєкту — підвищення рівня доходу, після якого ФОП зобов'язані реєструватися платниками податку на додану вартість. Уряд пропонує збільшити цей поріг із 1 млн грн до 4 млн грн.
За словами Свириденко, такий рівень відповідає верхній межі аналогічних лімітів у країнах Європейського Союзу. За умовами ЄС обов'язкова реєстрація платником ПДВ для малого бізнесу коливається в еквіваленті близько €85 000 на рік. Рішення стало компромісом у перемовинах з Міжнародним валютним фондом, який наполягає на розширенні податкової бази.
За попередніми оцінками уряду, після впровадження норми під вимогу обов'язкової сплати ПДВ можуть підпасти понад 25 мільйона українських підприємців. Водночас у Кабміні сигналізують, що запуск нових правил не є невідкладним. Та все ж їх можуть призупинити до завершення воєнного стану або прив'язати до етапів євроінтеграції.
Посилки до €150 — кінець пільгового режиму
Другий блок законопроєкту — перегляд оподаткування міжнародних поштових відправлень. Уряд розглядає можливість скасування пільгового розмитнення для посилок вартістю до €150, що стимулює розвиток транскордонної онлайн-торгівлі.
У разі ухвалення змін імпортні покупки в іноземних інтернет-магазинах можуть стати дорожчими для споживачів. Держава, своєю чергою, може отримати додаткові податкові надходження. Паралельно в документі закладається ідея оподаткування цифрових платформ, що працюють на українському ринку, за моделями, наближеними до європейських стандартів.
Військовий збір 5%: тимчасове стало постійним
Окремою нормою великого податкового пакета може стати введення військового збору на рівні 5% на постійну основу. Такий підхід, на думку уряду, відображає критичну потребу в умовах тривалої війни та надає стабільне фінансування сектору безпеки та оборони.
Мова йде про перехід від антикризового механізму до довгострокового джерела доходів бюджету, що відповідає новій реальності України.
Переговори з МВФ та нові орієнтири
Підготовка законопроєкту відбувається в рамках нової програми розширеного фінансування, узгодженої Україною з МВФ на 48 місяців. Програма передбачає виконання низки структурних реформ, які мають реалізувати уряд і Верховна Рада України, зокрема у сфері податкової політики та адміністрування доходів бюджету.
Хоча частину попередніх умов для запуску програми було формально скасовано, самі реформи залишилися серед ключових "маяків" для подальшого фінансування України. Податкові зміни, включно з розширенням кола платників ПДВ, розглядаються як інструмент детінізації економіки та зміцнення стійкості.
Баланс між вимогами МВФ та тиском бізнесу
Попередня версія ініціативи Міністерства фінансів, оприлюднена наприкінці 2025 року, передбачала значно нижчий поріг — 1 млн грн річного доходу для обов'язкової сплати ПДВ. Пропозиція викликала різку реакцію підприємницького середовища та економістів, які попереджали про ризики зростання адміністративного навантаження і скорочення активності малого бізнесу.
У відповідь уряд почав шукати компромісну модель, обговорюючи з міжнародними партнерами підвищення ліміту до діапазону 2-4 млн грн. Поточна реалізація у 4 млн грн виглядає як спроба зберегти баланс між вимогами кредиторів і потребою не задушити мале підприємництво.
Що очікувати далі
Законопроєкт буде подано до парламенту вже найближчими місяцями. Його подальша доля залежатиме від політичної підтримки, позиції бізнесу і темпів переговорів з міжнародними партнерами.
У разі ухвалення документ може стати одним із найбільш різких переглядів податкових правил для ФОПів, імпорту та цифрової економіки за останнє десятиліття. Із прямим впливом на підприємців та кінцевого споживача.
Податковий розворот: чи дасть ПДВ для ФОП обіцяні 40 млрд грн бюджету
Ідея зобов'язати ФОП стати платниками ПДВ із 2027 року подається як інструмент розширення доходів бюджету та виконання зобов'язань перед МВФ. У Міністерстві фінансів очікують, що новація здатна принести близько 40 млрд грн щорічно. Однак частина економістів вважає оцінки завищеними і попереджає — реальний ефект може виявитися протилежним: від уповільнення економічної активності до зростання тінізації малого бізнесу.
40 млрд грн: звідки візьметься додатковий ресурс
Логіка уряду базується на припущенні, що розширення кола платників ПДВ автоматично збільшить надходження до бюджету. Проте економічна природа податку полягає в іншому. Фактично він перекладається на кінцевого споживача через ціни. Тобто додаткові мільярди, на які розраховує держава, можуть бути профінансовані передусім за рахунок зростання вартості товарів і послуг.
Бізнес здатен адаптуватися до нових правил. Замість переходу на ПДВ частина підприємців може штучно обмежувати обороти, дробити діяльність або переводити частину операцій у готівковий сегмент. У такому випадку прогнозовані надходження стають лише "на папері".
Ціна адміністрування: додаткові витрати бізнесу
Одним із ключових аргументів критиків реформи є адміністративне навантаження. Перехід на ПДВ передбачає ведення повноцінного бухгалтерського та податкового обліку, що для мікропідприємців означає додаткові витрати на бухгалтерів, програмне забезпечення та юридичний супровід.
В економічному вимірі витрати можуть перевищувати прямий фіскальний ефект. Фактично бізнес інвестуватиме ресурси не у розвиток, інновації чи розширення виробництва, а у виконання адміністративних процедур.
Ще один ризик — реакція підприємців. В умовах війни, нестабільного попиту та обмеженого доступу до фінансування посилення податкового адміністрування може стимулювати частину мікробізнесу піти в "тінь". Історично подібні фіскальні кроки вже супроводжувалися скороченням легальної зайнятості та зростанням неформального сектору. Тому цей раз також може не мати винятків.