30 жовтня представники Української Ради Бізнесу провели робочу зустріч із постійною представницею Міжнародного валютного фонду в Україні Прішилою Тофано. Обговорювали економічні виклики, ефективність державних програм підтримки бізнесу та необхідні реформи для пришвидшення економічного відновлення.
Малий бізнес проти Національного кешбеку: що обговорили з МВФ
Головною темою стала урядова програма "Національний кешбек", яка мала б стимулювати споживачів купувати товари вітчизняного виробництва. Однак, за словами підприємців, механізм реалізації програми виявився несправедливим. Бонуси отримують лише великі ритейлери, тоді як підприємці на спрощеній системі оподаткування залишаються поза її межами.
Бізнес-спільнота переконана — нова модель спотворює ринок і суперечить принципам чесної конкуренції. Вихід бачать у двох варіантах:
- поширити програму на всіх учасників ринку,
- повністю ліквідувати.
Національний кешбек: як держава монетизує патріотизм українців
У 2024 році уряд запустив масштабну ініціативу — програму "Національний кешбек", яка має стимулювати купівлю українських товарів. Держава фактично пропонує громадянам повернення 10% від вартості українських товарів.
Ідея програми проста, але амбітна. Держава повертає частину витрачених грошей кожному, хто обирає товари українського виробництва. За перші тижні після запуску понад 1,2 млн людей відкрили спеціальні картки, а загальна сума нарахованого кешбеку сягнула 3 млн грн.
Мета — сформувати економічну звичку купувати українське. Програма працює на стику п'яти ланок: виробника, торгівельної мережі, банку, державної платформи "Дія" та споживача.
Станом на 2025 рік у списку товарів, на які нараховується кешбек, — понад 130 000 позицій: косметика, побутова хімія, харчові продукти та медичні вироби. Перелік постійно розширюється.
Ключова умова — товар має бути українського виробництва та зареєстрований у програмі. Якщо виробник або торгівельна мережа не під'єдналися, кешбек не нараховується.
Малий бізнес вимагає рівних правил у програмі Національний кешбек
Раніше український малий та мікробізнес вже закликав владу переглянути умови програми "Національний кешбек", яка створює нерівні умови гри на ринку та фактично підтримує великі торгівельні мережі.
Об'єднання підприємців із різних регіонів звернулися до президента, уряду та Міністерства економіки із вимогою змінити правила участі в програмі й відновити конкурентний баланс.
Державна програма "Національний кешбек" покликана стимулювати купівлю товарів українського виробництва. Проте її механізм побудований таким чином, що участь можуть брати лише компанії на загальній системі оподаткування.
Серед вимог — офіційна реєстрація бізнесу, прозора структура власності, подання звітності до податкової, застосування РРО або ПРРО із цифровим відображенням штрих-коду вітчизняного товару та обов'язкова реєстрація через "Дію".
У результаті малий бізнес, який працює на спрощеній системі, не має доступу до програми. Підприємці вважають, що така конструкція програми спотворює конкуренцію і зменшує ефективність ініціативи. Адже значна частина української торгівлі — це малі ритейлери, ярмарки та ринки, які не можуть брати участі в "Національному кешбеку".
Що пропонує бізнес
Асоціації підприємців сформулювали низку конкретних пропозицій для оновлення програми:
- Відкрити доступ до кешбеку для підприємців на спрощеній системі, які використовують касові апарати та готові дотримуватись усіх умов програми.
- Збільшити ліміт кешбеку з 3 до 6 000 гривень на місяць.
- Спрощення процедур — уніфікувати вимоги для виробників, продавців і банків, зменшивши кількість бюрократичних кроків.
- Покращити комунікацію: за даними Центру Разумкова, 40% українців не користуються програмою через відсутність зрозумілих інструкцій.
Станом на листопад 2025 року уряд ще не зробив дії щодо нормалізації програми "Національний кешбек". тому бізнес звернувся з вимогам до МВФ.
Європейський вектор, трудові реформи, реформи — про ще бізнес говорив з МВФ
Під час зустрічі йшлося про розвиток директиви ЄС 2019/633, що має на меті подолати недобросовісні торгівельні практики великих мереж стосовно постачальників. В Україні відповідний законопроєкт №6068-Д залишається на досі розгляді, а тим часом аграрії та виробники продовжують втрачати через нерівні умови співпраці.
Ще однією ключовою темою дискусії стала реформа трудового законодавства. Бізнес закликає законодавців адаптувати норми до сучасних реалій, де все більше українців працюють як фрілансери або самозайняті особи.
Підприємці підтримують запровадження чітких критеріїв розподілу між найманими працівниками та незалежними підрядниками. Це дозволить мінімізувати схему "ФОП замість наймання".
Проблему нестачі кадрів у будівництві, агросекторі та логістиці учасники назвали одним із головних бар'єрів для розвитку економіки. Як одне з рішень вони пропонують спрощення міграційного законодавства та залучення іноземних працівників.
Бізнес наголосив: прозорість і конкуренція мають стати нормою не лише на ринку, а й у державному управлінні. Представники УРБ закликали забезпечити відкриті конкурси на керівні посади митниці та податкової служби із залученням міжнародних експертів.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити регулярні консультації. Представники Міжнародного валютного фонду в Україні відзначили готовність співпрацювати з бізнесом у напрямі реформування податкової системи, розвитку конкурентного середовища та зниження тиску.
Раніше на RAU Summit 2024 Мінекономіки підбило підсумки "Національного кешбеку". За три місяці участь узяли тисячі бізнесів. На підтримку українського виробництва держава спрямувала 45 млрд грн.