З 19 листопада 2025 року в Україні набуде чинності закон №2718-IX "Про матеріали та предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами". Це один із ключових кроків на шляху до євроінтеграції у сфері безпечності харчових продуктів. Документ встановлює єдині правила для всіх матеріалів, які контактують із їжею — від упаковки та посуду до виробничого обладнання.
В Україні запроваджують європейські стандарти безпечності харчової упаковки: що зміниться з 19 листопада 2025 року
Закон закріплює на законодавчому рівні вимоги до безпечності матеріалів, що безпосередньо торкаються харчових продуктів. Йдеться не лише про заборону на використання токсичних або нестійких компонентів, а й про контроль міграції хімічних речовин із пакування в їжу.
Виробники та імпортери продукції тепер будуть зобов'язані:
- впровадити належну виробничу практику;
- проводити наукову оцінку ризиків;
- декларувати відповідність матеріалів встановленим вимогам;
- забезпечити прозоре маркування упаковки;
- здійснювати регулярний контроль якості продукції, що має контакт із продуктами.
Фактично, український бізнес переходить на ті самі стандарти, що успішно діють у країнах ЄС. Тепер питання постає лише у виконанні законодавчих ініціатив та прозорості процесу контролю.
Україна балансує між безпекою і ринком
Нові правила не вводяться миттєво. Закон передбачає перехідний період: матеріали та предмети, виготовлені до 19 листопада 2025 року, можуть перебувати в обігу до завершення строку придатності. Тож українським виробникам не доведеться одномоментно змінювати всі технологічні процеси.
За словами Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука:
"Тобто бізнес матиме час для планової заміни упаковки, а споживачі — поступовий перехід на безпечні матеріали. Це рішення дозволить уникнути дефіциту пакувальних матеріалів і водночас забезпечить дотримання вимог безпеки".
Перехідний механізм дозволить уникнути зривів постачання, зберегти стабільність ринку пакувальних матеріалів та мінімізувати фінансовий тиск на малий і середній бізнес.
Європейський квиток для українських виробників чи нова бюрократія
За задумкою уряду, впровадження закону відкриває нові можливості для експорту. Виробники, які приведуть продукцію у відповідність до європейських вимог, зможуть без додаткових сертифікацій виходити на ринки ЄС.
Для компаній це шанс підвищити довіру споживачів усередині країни та розширити географію продажів. Безпечне пакування стає маркером якості бренду — фактором, що впливає на конкурентоспроможність у глобальному середовищі. Та поки досконально невідомо які бюрократичні перепони очікуватимуть українських підприємців та компанії, які вже втомлені війною, податковим навантаженням, тиском нових правил та змін.
Ще одне важливе питання від кінцевого споживача — як зміниться ціна продукту. Правила та нововведення вносять коригування в кінцеву вартість. Для покупців — це нове підвищення цін.
Здоров'я споживача — у центрі реформи
Ключова мета закону — захист здоров'я людей. Упаковка не повинна змінювати властивості харчових продуктів, передавати сторонні запахи чи хімічні сполуки. За європейським підходом, будь-який матеріал, який контактує з їжею, має бути інертним і безпечним.
Навіть дрібні виробники повинні будуть оновити рецептури матеріалів і переглянути технології, орієнтуючись на принцип "безпека та здоров'я насамперед".
Європейські стандарти безпечності харчової упаковки: правила, що формують довіру
У Європейському Союзі питання безпечності харчових продуктів і матеріалів, які контактують із ними, контролюється одним із найжорсткіших законодавств у світі. Основу системи становлять Регламент №178/2002 та Регламент №852/2004, які визначають принципи харчової безпеки, простежуваності та відповідальності виробників.
Будь-яке пакування, що має контакт із продуктом, повинно бути повністю безпечним. Європейські норми забороняють використання матеріалів, які можуть виділяти шкідливі речовини або вступати в реакцію з їжею. Кожен вживаний компонент, пластик, папір, метал або фарба для друку етикеток, проходить наукову оцінку ризиків перед тим, як потрапити у виробництво.
Маркування харчових продуктів у ЄС — це інструмент прозорості. На етикетці обов'язково зазначають:
- назву продукту та його стан (свіжий, заморожений, рідкий);
- повний склад інгредієнтів і наявність алергенів;
- інформацію про ГМО;
- термін придатності, умови зберігання та контакти виробника.
Усі виробники харчових продуктів в Європі працюють за принципами HACCP — системи, що визначає ризики та контролює критичні точки виробництва.
Компанії, які постачають продукцію на ринок ЄС, несуть пряму юридичну відповідальність за її безпечність. Виробники мають підтверджувати відповідність стандартам через сертифікацію, лабораторні випробування та аудит. У разі порушень — штрафи, відкликання продукції або заборона діяльності.
Україна робить кроки до ЄС
Закон №2718-IX — не лише про харчову безпечність. Це ще й про довіру, прозорість і модернізацію галузі. Після його впровадження ринок пакувальних матеріалів стане більш контрольованим і прогнозованим, а вимоги до якості — однаковими для всіх гравців.
"Закон впроваджує сучасні європейські стандарти безпечності для всіх матеріалів, що контактують із харчовими продуктами — від упаковки, посуду, тари та кришок до обладнання, що використовується у виробництві харчів", — зазначають у Держпродспоживслужбі.
Україна не просто адаптує європейські норми — вона формує нову культуру відповідального виробництва, у якій якість і довіра стають ключовими активами ринку.