У своєму вечірньому зверненні 25 жовтня президент Володимир Зеленський представив масштабну ініціативу соціальної підтримки. Програма передбачає виплату кожному громадянину України тисячі гривень, однак експерти критикують плани влади.
Про це йдеться в статті ВВС.
Глава держави окреслив рамки нової програми:
"Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім'ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім'я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень."
Механізм реалізації програми розкрив перший заступник міністра економіки Олексій Соболев. Технічно виплати здійснюватимуться через віртуальну картку "Національного кешбеку" в застосунку "Дія". Посадовець підкреслив універсальність ініціативи під час телемарафону:
"Це одна тисяча гривень на людину, незалежно від віку та соціального статусу. Використати можна протягом грудня-січня-лютого."
Програма пропонує широкий спектр можливостей для використання коштів, охоплюючи як базові потреби, так і розвиток. Отримана тисяча гривень може бути використана на:
- Розрахунки за комунальні послуги
- Проїзд залізницею
- Аптечні товари
- Вітчизняну літературу та культурні події
- Фінансову допомогу ЗСУ
- Сприяння волонтерським організаціям
- Придбання БПЛА
Хвиля критики
В експертному середовищі розгорнулася дискусія щодо економічних наслідків програми, зокрема її потенційного впливу на інфляційні процеси. Інвестиційний банкір Сергій Фурса розглядає цю ініціативу як спробу поліпшити суспільні настрої після резонансних рішень щодо прокуратури та МСЕК. При цьому він пояснює, що ці кошти не могли бути спрямовані на оборонні потреби, оскільки походять з невійськової частини бюджету.
Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував рішення як "абсолютно ідіотський популізм". За його словами, існували два наративи щодо 50 млрд доларів від G7: один розглядав ці кошти як репарації від Росії, які можна використовувати без обмежень, інший — як позики під гарантії G7, відсотки за якими покриваються з російських активів.
"Наші партнери почали щось підозрювати, що просто так гроші давати в руки іноді не найкраща ідея", – зауважив Железняк.
Він додав, що після оголошення про роздачу коштів партнери можуть посилити контроль за використанням допомоги та додати більше обмежень. Железняк також розкритикував офіційну аргументацію влади щодо програми. За його словами, пояснення, що підвищення податків йде на оборону, а соціальні виплати фінансуються з коштів партнерів, не витримує критики. Особливо його обурила теза про те, що "більшість наших громадян в Україні зараз потребує підтримки", яка використовується для обґрунтування роздачі коштів усім, а не тільки вразливим категоріям населення.
Крім того, занепокоєння депутата викликав той факт, що згідно з новим меморандумом МВФ, значне зростання видатків може призвести до необхідності подальшого підвищення податків, зокрема ПДВ. Железняк наголошує, що "буде просто трагікомічна ситуація, якщо покривати цей популізм доведеться підняттям ще ПДВ". Він також звернув увагу на нелогічність обмеження програми трьома зимовими місяцями без належного пояснення такого терміну.
"Якщо ви почуєте зараз якесь пояснення схоже на цю діч – то це хтось з спікерів влади, хто реально подумав що це гарні тези", – підсумував Железняк.
Економічна журналістка Катерина Венжик вказує на парадоксальну ситуацію: уряд одночасно намагається зібрати 50 мільярдів гривень через підвищення податків для виплати зарплат військовим, і при цьому планує витратити 30 мільярдів на соціальні виплати, що має ознаки популізму.
Не менш критично оцінює ситуацію професор економіки Андрій Длігач, який очолює міжнародну бізнес-спільноту Board. На його думку, хоча відтермінування податкової реформи під впливом МВФ можна оцінювати позитивно, рішення про роздачу 35 мільярдів гривень напередодні новорічних свят виглядає необґрунтованим. Особливо це помітно в контексті поточного дефіциту військового бюджету та недостатнього фінансування ефективних економічних програм, таких як "5-7-9". Додаткове занепокоєння викликає ризик втрати 4 мільярдів євро цього року за програмою Ukraine Facility.
Позитивні аспекти програми
Серед прихильників програми виділяється позиція Євгенії Кравчук з фракції "Слуга народу", яка провела паралелі з досвідом 2021 року. За її інформацією, попередня програма "єПідтримка" спричинила мільярдні інвестиції у книжкову галузь. Депутатка наголошує на практичній ефективності такого підходу, посилаючись на успішний досвід минулої програми. Вона відзначає наявний попит на культурні послуги – від театральних вистав до книг, проте вказує на обмежені фінансові можливості громадян для задоволення цих потреб.
З економічної точки зору програму проаналізував Володимир Вахітов. За його розрахунками, навіть за песимістичного сценарію програма матиме нейтральний економічний ефект. Експерт прогнозує два основні напрямки руху коштів – погашення заборгованостей за комунальні послуги та повернення частини суми до державної скарбниці через механізм ПДВ.
Експерти зауважують важливість підтримки споживчого ринку. Економістка Ольга Мещерякова навела приклад Росії, де зосередження всіх коштів на військових витратах призвело до занепаду споживчого сектору та економіки загалом.
Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев розглянув два основні ефекти програми. На його думку, вона працює одночасно як інструмент підтримки населення та розвитку бізнесу. Система маркованих коштів забезпечить їх використання в межах української економіки, що сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу.
Історичний досвід подібних програм
Це не перша подібна ініціатива в історії України. У 2021 році українці вже отримували "тисячу від президента", яку неформально називали "Вовина тисяча". Тоді програма "єПідтримка" була спрямована на підтримку повністю вакцинованих українців під час пандемії COVID-19, а уряд виділив на це 8 млрд гривень.
Попередня версія програми мала чіткіші обмеження – кошти можна було витратити лише на книжки, послуги у сфері культури, спорту чи пасажирських перевезень. Пізніше програму розширили на підлітків від 14 років, додавши можливість використання коштів на освітні послуги та дитячі позашкільні гуртки.
Ще раніше, у 2008 році, була запроваджена так звана "Юліна тисяча" – програма виплат вкладникам Ощадбанку СРСР, яку ініціював уряд Юлії Тимошенко. На цю програму витратили понад 5 млрд грн з бюджету, але виплати довелося припинити через світову фінансову кризу.
Альтернативні пропозиції
Фінансист Роман Сульжик, ексбанкір JP Morgan і Deutsche Bank, запропонував альтернативне використання коштів. За його словами, було б доцільніше "платити 200 тис. грн на місяць пожиттєво кожному, хто отримав інвалідність під час бойових дій, захищаючи країну; виплачувати гроші родинам військових".
"Це було б правильно, і показувало б, що влада розуміє, що найбільший стрес в суспільстві наразі як раз тому, що люди бояться йти в армію – частково тому, що не вірять, що їх, або їхні родини хтось підтримає, якщо вони принесуть себе в жертву заради всіх нас", – наголосив Сульжик.