Ярославський Олександр Владиленович — український бізнесмен, колишній співвласник "УкрСиббанку" і президент харківського ФК "Металіст" (2005–2012). Засновник і президент групи DCH.
Особисті дані
Місце та дата народження — 5 грудня 1959 р., м. Жданов (тепер Маріуполь), Донецька область.
Склад сім'ї в якій народився та яку створив — мати — лікар-офтальмолог, батько, Владилен Леонідович, був лікарем-урологом і помер у 2012 році. Молодший брат Олексій, 1965 року народження, займається бізнесом.
Перша дружина — Ірина Масельська, дочка політика Олександра Масельського. Розлучилися в 1996 році.
Друга дружина — Світлана Туманова, племінниця дружини президента Леоніда Кучми. Шлюб розірвано після завершення президентського терміну Кучми.
Третя дружина — Марина Свентицька, 1988 року народження, яка посіла друге місце на конкурсі "Королева Харкова" у 2006 році.
Олександр Ярославський має 5 дітей.
Освіта — у середині 1970-х рр. родина переїхала до Харкова, де Олександр закінчив школу.
1983 р. — закінчив Харківський інститут громадського харчування.
1989 р. — завершив аспірантуру в Одеській національній академії харчових технологій, захистив кандидатську дисертацію на тему технології обробки пташиних тушок.
Професійна діяльність
1986–1987 рр. — після закінчення юридичних курсів при МВС працював інспектором у харківському відділі боротьби з розкраданням соціалістичної власності (ВБРСВ).
1990–1992 рр. — повернувшись до Харкова, працював в Інституті громадського харчування. У цей період розпочав підприємницьку діяльність — починав з охорони торгових місць на ринку Барабашово.
1992–2005 рр. — став віцепрезидентом АТ "Гея", займався скупкою ваучерів та придбанням акцій підприємств, бартером енергоносіїв, банківською справою.
1996 р. — став власником найбільшого пакета акцій АКБ "УкрСиббанк". Разом із партнером Ернестом Галієвим створив навколо "УкрСиббанку" потужну бізнес-імперію, що включала металургійні комбінати, хімічні підприємства та частку в операторі мобільного зв'язку "Kyivstar".
2005–2007 рр. — після продажу 51% акцій "УкрСиббанку" французькому "BNP Paribas" Ярославський та Галієв розділили бізнес. Ярославський зосередив свої активи в холдингу DCH, який включав Українську гірничодобувну компанію, девелоперські компанії, об'єкти елітної нерухомості та інші підприємства.
2005 р. — Олександр Ярославський став президентом харківського футбольного клубу "Металіст". За його керівництва клуб досягнув значних успіхів: команда стабільно виступала в єврокубках та здобула "срібло" української Прем'єр-ліги у сезоні 2012/13.
2007 р. — разом з Ігорем Коломойським взяв участь у керівництві "Укртатнафтою".
2012 р. — Ярославський продав клуб, після чого його результати різко погіршилися, а згодом він припинив існування.
Також бізнесмен відіграв важливу роль у підготовці Харкова до Євро-2012. DCH під керівництвом Ярославського реалізувала масштабні проєкти з розвитку інфраструктури. Зокрема, компанія інвестувала в реконструкцію та модернізацію Міжнародного аеропорту "Харків" та Kharkiv Palace Hotel.
2022 р. — придбав компанію ТОВ "Славутичбудпостач", яка володіє дозволом на видобуток піску в акваторії річки Дніпро поблизу Києва.
2022–2024 рр. — повномасштабна війна в Україні негативно вплинула на бізнес Ярославського. Значно знецінилися такі активи, як аеропорт "Харків", Кременчуцький НПЗ, Харківський тракторний завод та готель "Kharkiv Palace".
Статки
2007 р. — увійшов до рейтингу "50 найбагатших людей України" журналу "Кореспондент". Видання оцінило його статки у $1,3 млрд.
2008 р. — журнал "Фокус" оцінював капітал Ярославського в $905 млн, що на $180 млн більше, ніж у 2007 р. "Корреспондент" у 2008 р. оцінив його активи в $2,6 млрд, поставивши його на 10 місце серед найбагатших українців.
2009 р. — журнал "Кореспондент" оцінив статки бізнесмена у $620 млн. Журнал "Фокус" оцінив капітал Ярославського у $172,5 млн.
2010 р. — журнал "Кореспондент" оцінив капітал Олександра Ярославського у $797 млн. Посів 15-е місце у рейтингу "Золота сотня" від "Кореспондента".
2011 р. — журнал "Фокус" оцінив статки Ярославського у $1,403 млрд. Посів 16-е місце у рейтингу 200 найбагатших українців від "Фокуса".
2012 р. — Forbes Україна оцінив його статки в $960 млн, що також забезпечило йому 10 місце в списку найбагатших українців. У цьому ж році Ярославський заявляв, що володіє 28,4% акцій "Укртатнафти", що контролює Кременчуцький НПЗ.
2014 р. — за даними видання "Новий час", Ярославський володів $633 млн, посівши 14 місце. Його капітал скоротився на 19% за рік.
2018 р. — журнал "Фокус" оцінив статки Олександра Ярославського у $680 млн. Посів 14-е місце у рейтингу 100 найбагатших людей України від "Фокуса".
2019 р. — у рейтингу журналу НВ ("Топ-100 найбагатших українців") його статки оцінювалися в $447 млн (16 місце).
2024 р. — капітал Ярославського оцінювався в $487 млн, що майже вдвічі менше порівняно з 2021 р. Основними джерелами доходу залишаються Дніпровський металургійний завод та підприємство "Суха Балка".
Після повномасштабного вторгнення РФ Кременчуцький НПЗ неодноразово зазнавав атак і фактично припинив роботу.
6 листопада 2022 р. — активи "Укртатнафти" із власності Олександра Ярославського передали в управління Міністерства оборони України.
Компанія Ярославського DCH Group володіє низкою великих українських підприємств та об'єктів інфраструктури:
- Харківський тракторний завод (ХТЗ).
- Дніпровський металургійний завод (ДМЗ).
- Рудник "Суха Балка".
- ТРЦ "Караван" (Київ, Харків, Дніпро).
- Готель Kharkiv Palace.
- Аеропорт "Харків".
- Банк "Кредит Дніпро".
- Страхова компанія "INGO".
- Українська гірничодобувна компанія (УГДК).
- LeBoutique (інтернет-магазин одягу).
- Регбі-клуб "Олімп".
- Проєкт Ecopolis HTZ.
Благодійність
Олександр Ярославський активно підтримує благодійні та соціальні ініціативи.
2007 р. — перерахував 1 млн 10 тис. грн на рахунок благодійного фонду "Дитяча лікарня майбутнього", який патронувала Катерина Ющенко.
2010 р. — разом із Дмитром Фірташем на благодійному аукціоні фонду Олени Пінчук "АНТИСНІД" придбав картину британського художника Демієна Херста "In Love" за 1 750 000 євро. Усі кошти від продажу картини були спрямовані на розширення спільного проєкту фонду "АНТИСНІД" та Фонду Клінтона.
2016 р. — разом із представником італійської династії Аньєллі, Джоном Елканном, бере участь у проектах, спрямованих на розвиток дитячо-юнацького футболу.
2018 р. — почав фінансування благодійного фонду "Рідний Дім" (Ridny DIM), який допомагає соціально незахищеним категоріям населення.
2020 р. — підтримав боротьбу з пандемією COVID-19, закупивши медичне обладнання та засоби захисту для Харківських лікарень.
2021 рік – сьогодення — продовжує підтримку регбійного клубу "Олімп" (найуспішнішого регбійного клубу України, який 12 разів вигравав Чемпіонат України).
Олександр Ярославський сприяв відбудові медичних закладів та надавав допомогу українській армії після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Політика
Протягом своєї кар'єри Ярославський неодноразово потрапляв у центр гучних скандалів.
2002-2004 рр. — був народним депутатом від Партії Зелених України.
2006 р. — Наталя Вітренко звинуватила його у фальсифікації виборів на користь "Блоку Литвина".
2010 р. — Ярославський Олександр публічно виступив проти Геннадія Кернеса, який балотувався на мера Харкова.
2012 р. — після конфлікту з владою він змушений був продати ФК "Металіст" Сергію Курченку.
2020 р. — відбулося примирення з Кернесом, після чого вони спільно створили "Харківський антикризовий штаб" для боротьби з COVID-19.
Січень 2021 р. – Міністерство фінансів США запровадило санкції проти компанії Skyrizon, партнерської компанії Ярославського, що була залучена до розвитку заводу "Мотор-Січ". Санкції були накладені через спроби придбати та узаконити закордонні військові технології, що могли б бути використані на користь китайської армії.
Ярославський проходив у Службі безпеки України (СБУ) як свідок у кримінальній справі щодо "Мотор-Січ". Його підозрювали у порушеннях за статтями:
- ст. 14 (Приготування до кримінального правопорушення).
- ст. 111 (Державна зрада).
- ст. 113 (Диверсія) Кримінального кодексу України.
Лютий 2022 р. — кортеж Олександра Ярославського збив людину. Після цього бізнесмен залишив Україну. Генеральний прокурор Ірина Венедиктова закликала його повернутися, проте повідомлялося, що чоловік, який зізнався у ДТП, не з'явився на судове засідання, і його зараз розшукують. Під час інциденту, можливо, за кермом авто був сам Олександр Ярославський.
Нагороди
2008 р. — отримав державну нагороду — орден "За заслуги" III ступеня.