24 лютого Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №14023, який фактичноскасовує обов'язковість актів виконаних робіт як єдиної форми підтвердження наданих послуг. Відтепер підприємці отримають правосамостійно визначати, чи використовувати акти, чи обмежитися рахунками-фактурами та іншими первинними документами.
За документ проголосували 230 народних депутатів. Ініціатива орієнтована першочергово на малий та середній бізнес, для якого адміністративні витрати на паперовий документообіг часто є зависокими.
Скасування актів виконаних робіт: нові правила бухобліку в Україні
Законопроєкт передбачає зміни до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Його автором виступив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, який просував ідею спрощення первинних документів на запит бізнес-спільноти.
Ключова новація — можливість не зазначати в акті наданих послуг підпис, посаду чи персональні дані представника замовника. Така модель працюватиме за умови, що відповідні положення зафіксовані в договорі, а оплата за послуги здійснена в повному обсязі та безготівково.
Фактично зміни відкривають шлях до підтвердження операцій без двостороннього підписання актів. Воно роками залишалося формальним, але обов'язковим елементом бухгалтерської практики.
Водночас для операцій, що фінансуються з бюджету, спрощення не діятиме — там зберігається чинна, більш жорстка норма оформлення документів.
Ціна бюрократії: мільярди гривень на рік
Попередня модель документообігу змушувала компанії витрачати значні ресурси на підготовку, підписання та обмін актами виконаних робіт. Для більшості напрямків бізнес-діяльності секторах, від ІТ до консалтингу, затримка підписання документів напряму впливає на закриття угод та грошові потоки.
За оцінками міністра економіки Олексій Соболєв, бізнес щороку витрачає до 34 млрд грн в еквіваленті робочого часу лише на підготовку та обіг таких документів. Потенційна економія від спрощення може сягнути 20,2 млрд грн на рік.
У термінах продуктивності це означає тисячі годин, які компанії зможуть спрямувати на операційну діяльність замість бюрократичних процедур.
Акти виконаних робіт — 100% бюрократія
Обов'язкове двостороннє підписання актів давно стало одним із найбільш критикуваних в паперовій бухгалтерії. На практиці саме акти часто ставали причиною:
- конфліктів між контрагентами,
- затягування розрахунків,
- спорів із контролюючими органами.
Новий підхід переводить акцент із формального підпису на економічну причину операції — факт надання послуги та повнота сплати. Оновлення практики документообігу відповідає міжнародній практиці, де ключову роль відіграють договір і фінансові документи, а не додаткові акти.
Політична чи регуляторна логіка нового рішення
Законопроєкт №14023 був зареєстрований у парламенті у вересні та пройшов підтримку профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ще восени. Його позиціонували як більше технічну реформу, спрямовану на зменшення регуляторного тиску на підприємців.
По суті, акти не скасовують. На ділі малому та середньому бізнесу дозволяють підтверджувати надані послуги не лише актами, а й іншими документами, наприклад рахунками. Бізнес зберігає право використовувати їх у договорах, але вже без примусу.
Після набрання чинності закону компанії можуть оптимізувати внутрішні процеси, пришвидшити закриття місяців і зменшити витрати на бухгалтерський супровід. Найбільший ефект очікується у сфері послуг, де акти виконаних робіт застосовуються найчастіше.
192 години на бюрократію: скільки часу бізнес в Україні витрачає на регулювання
Українському підприємцю потрібно в середньому 64 години, щоб запустити промислове мале або середнє підприємство. Аби дотриматися всіх обов'язкових процедур протягом року, бізнес витрачає ще 192 години. Такі дані наводить Бюрократичний індекс, який щороку вимірює регуляторне навантаження на підприємства у країнах Центральної та Східної Європи.
Дослідження 2024 року охопило шість країн — Словаччину, Угорщину, Польщу, Чехію, Грузію та Україну. Методологія передбачає моделювання роботи двох типових компаній:
- невеликого виробничого підприємства,
- малого готелю.
Аналітики фіксують час, необхідний для запуску та подальшого виконання адміністративних вимог.
Найдовший старт серед сусідів
За тривалістю відкриття промислового малого підприємства Україна показала найгірший результат у вибірці — 64 години. Для порівняння:
- Польща — 19 годин,
- Словаччина — 46 годин,
- Угорщини — 37 годин,
- Чехії — 39 годин,
- Грузії — 44 години.
Різниця свідчить не лише про процедурну складність, а й про різну швидкість взаємодії з державними органами.
В готельній сфері ситуація ще показовіша. Відкриття невеликого готелю в Україні потребує 79 годин — також максимальний показник серед шести країн. Навіть за умов суворих санітарних стандартів у Польщі підприємцю достатньо 24 годин.
Сукупний індекс формується як середнє значення для обох моделей бізнесу — виробничої компанії та готелю. За загальним рівнем регуляторного навантаження лідером антирейтингу в Європейському Союзі стала Словаччина, далі — Угорщина та Грузія.
192 години на рік та друге місце в рейтингу
Парадокс українського середовища полягає в іншому, що попри складний старт, у частині адміністрування вже працюючого бізнесу країна виглядає конкурентно. Українські підприємства витрачають 192 години на рік на звітність, дозволи та інші регуляторні процедури. І це другий найкращий показник серед учасників дослідження.
Для порівняння, у Словаччині показник сягає 272 годин. Таким чином, за швидкістю проходження поточних адміністративних процедур Україна поступається лише Польщі.
Регуляторне навантаження
Окремий фактор роботи українського бізнесу — нестабільність. У 2024 році в Україні зафіксовано 35 змін до ключових регуляторних актів, що безпосередньо впливають на підприємницьку діяльність. Найвищий показник серед досліджених країн.
Часті зміни законодавства означають не лише додаткові години на адаптацію, а й зростання витрат. Бізнес змушений оновлювати внутрішні процедури, консультуватися з юристами та перебудовувати облік. Інколи з нуля.