Яковишин Леонід Григорович – почесний громадянин Чернігівщини, аграрій та директор ТОВ "Земля і Воля". Народився у Козятині Вінницької області.
Особисті дані
Роки життя: 19 травня 1939 – 26 липня 2025.
1956–1961 роки — навчався в Уманському сільськогосподарському інституті за спеціальністю агроном.
1984 рік — захистив кандидатську дисертацію в Київській сільськогосподарській академії, став кандидатом економічних наук.
Після 1984 року — займався науковими дослідженнями з ефективного землекористування на Чернігівщині.
Одружений — має двох дітей (імена родини не розголошуються, але відомо, що вони підтримують його діяльність).
Кар'єра
- 1961 рік — почав працювати агрономом у дослідно-показовому радгоспі "Мирогощанський", Дубнівський район, Рівненська область.
- 1962 рік — став старшим агрономом-інспектором Дубнівського територіального колгоспно-радгоспного управління.
- 1964 рік — обійняв посаду старшого агронома в Рівненському управлінні хлібопродуктів.
- 1965 рік — працював агрономом у Рівненському управлінні сільського господарства.
- 1966 рік — призначений начальником Костопільського районного управління сільського господарства Рівненської області.
- 1970 рік — став директором Майнівського радгоспу-технікуму (з 1978 року — Бобровицький радгосп-технікум).
- 1995 рік — очолив ТОВ "Земля і воля" в Бобровиці Чернігівської області, створивши потужне господарство на базі 13 зруйнованих колгоспів із земельним банком у 32 000 гектарів.
Політика
- Березень 1990 року — обраний народним депутатом України І скликання (Козелецький виборчий округ № 44, Чернігівська область).
- 1990–1994 роки — народний депутат України І скликання.
- 1993 рік — став членом Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом.
- 1990–1994 роки — заступник голови Комісії ВРУ з питань Чорнобильської катастрофи.
- Квітень 1994 року — призначений радником в.о. Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського.
- Липень 1994 — червень 1995 року — радник Прем'єр-міністра України Віталія Масола.
- Липень 1997 року — став позаштатним радником Першого заступника Голови Верховної Ради України.
- 2002 рік — балотувався до парламенту IV скликання від виборчого блоку політичних партій "Єдність".
- 2004 рік — отримав звання Героя України за розвиток агропромислового комплексу та визначні особисті заслуги перед державою.
- 2021 рік — увійшов до рейтингу "Топ-20 найвпливовіших людей Чернігівщини" за версією "Еліта України".
- Нагороджений — орденом "Знак Пошани" (СРСР, дата не уточнена).
Громадська та культурна діяльність
1988–2016 роки — активно публікувався в районній, обласній та центральній пресі.
2016 рік — видав книгу "З нестихаючим сердечним щемом" (збірка статей, інтерв'ю з 1988 по 2016 рік).
Після 2016 року — регулярно друкується в газеті "Чернігівщина" та місцевих ЗМІ.
Двічі визнавався кращим меценатом Чернігівської області (дати не уточнено). Заснував і фінансує Благодійний фонд допомоги тяжко хворим і малозабезпеченим. Виступив спонсором видань:
- книги Дмитра Головка "Співучі Піски";
- роману Григорія Войтка "Безбатченки";
- книг публіциста Бориса Кириченка;
- збірки "Не бував ти у наших краях" про Бобровицький район.
2021 рік — збудував для себе мавзолей, оздоблений копіями 600-річних вітражів із німецького храму.