В Україні кадровий дефіцит вийшов на найвищий рівень за весь період спостережень і фактично став ключовим бар'єром для бізнесу в умовах війни. Про нестачу працівників як про головну проблему заявили 69% опитаних підприємств.
Такі дані містить 49-те щомісячне дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у межах якого було опитано 469 промислових компаній.
Дефіцит кадрів в Україні досяг рекорду: 69% бізнесів скаржаться на нестачу працівників
У травні на ринку праці спостерігалося незначне полегшення у сегменті кваліфікованих спеціалістів. Частка підприємств, які відзначали труднощі з їх пошуком, знизилася з 62,3% до 60,6%.
Водночас ситуація з підбором працівників без спеціальної підготовки погіршилася. Про складнощі в сегменті повідомили 38,4% компаній проти 34,3% місяцем раніше.
Попри ці зміни, бізнес не демонструє активного розширення штату. Лише 2,4% підприємств очікують збільшення кількості співробітників у найближчі три місяці. При цьому 5,1% планують тимчасово відправляти частину персоналу у вимушені відпустки.
Попри рекордний рівень занепокоєння нестачею кадрів, роботодавці фіксують незначне полегшення у пошуку кваліфікованих фахівців. Водночас дедалі складніше знаходити працівників для позицій, які не потребують високої кваліфікації.
Загальна тенденція свідчить про критичні зміни на ринку праці:
- частина населення мобілізована до Сил оборони,
- мільйони громадян перебувають за кордоном,
- частина населення тримається тіньового ринку праці.
Тому підприємства змушені конкурувати між собою за обмежений кадровий ресурс.
Ціновий тиск і безпека залишаються серед головних обмежень
Українські компанії продовжують працювати в умовах нестабільного середовища, однак перелік ключових бар'єрів поступово змінюється. У травні друге місце серед проблем бізнесу зайняло зростання вартості сировини та матеріалів — на нього вказали 49% підприємств проти 56% місяцем раніше.
Третю позицію утримують безпекові ризики, які залишаються суттєвим фактором впливу на операційну діяльність. У травні їх відзначили 44% компаній, що трохи менше, ніж у квітні — 46%.
Найчастіше ризики безпеки фіксують середні та великі підприємства — 48% і 47% відповідно. Саме вони, як правило, працюють із масштабнішими виробничими процесами та критичною інфраструктурою, що підвищує рівень уразливості.
Географічно проблема концентрується у центральних і прифронтових регіонах. У низці областей понад 80% опитаних підприємств вважають безпековий фактор одним із ключових обмежень, серед них:
- Київська,
- Вінницька,
- Одеська,
- Житомирська,
- Запорізька,
- Дніпропетровська.
Західні регіони загалом демонструють нижчий рівень занепокоєння, за окремими винятками.
Попит відновлюється, логістика ускладнюється
Однією з помітних змін місяця стало зростання частки компаній, які відчувають падіння попиту на товари та послуги. Показник збільшився з 26% до 38%.
Паралельно посилилися логістичні обмеження. 30% підприємств повідомили про складнощі з транспортуванням сировини та готової продукції, тоді як місяцем раніше таких було 24%.
Проте, після пікових навантажень зимового періоду перебої з електропостачанням втратили статус ключового ризику. У травні їх відзначили 20% підприємств.
Водночас у квітні 31% компаній змушені були тимчасово призупиняти роботу через відключення, зазвичай на короткі періоди. Ще 41% змогли продовжувати діяльність без зупинок, а 28% узагалі не стикалися з перебоями — це більше, ніж місяцем раніше.
Середній рівень втрат робочого часу через енергетичні фактори становив близько 4%. Найбільше вплив відчули мікро- та малі підприємства, а також підприємства хімічного сектору.
Проблема на роки: ринок праці залишиться довгостроковим викликом
Ставлення бізнесу до економічної політики уряду суттєво не змінюється. У травні 64% компаній надали нейтральні оцінки. Частка позитивних відповідей становить 6%, тоді як негативних — 25%. Такий показник залишається із середини 2023 року.
Загалом українська економіка продовжує функціонувати в умовах структурного дефіциту робочої сили, сформованого війною, міграційними процесами та демографічним спадом. За урядовими оцінками, до 2035 року країні може знадобитися близько 4,5 млн додаткових працівників.
Станом на 2026 рік на підконтрольній території проживає близько 31 млн осіб, з яких офіційно зайнято приблизно 13 млн. Єдиний соціальний внесок сплачують 10,5 млн громадян. Окремими викликами залишаються зростання людей з інвалідністю та низька їх участь в економічних процесах країни, збільшення громадян пенсійного віку до 60 років, бар'єри для жінок і молоді на ринку праці.
Раніше уряд затвердив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Прогнозується зростання ВВП до 15 трлн грн, курс долара до 51,5 грн, уповільнення інфляції та скорочення дефіциту бюджету за умови покращення безпекової ситуації.