Кабінет Міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Документ сформовано на основі базового сценарію, який передбачає суттєве покращення безпекових умов із 2027 року. Також розглянуто альтернативне припущення щодо збереження активної фази бойових дій.
Відповідну інформацію оприлюднив Урядовий портал.
Загалом Бюджетна декларація містить амбітний прогноз:
- прискорення економічного зростання,
- збільшення зарплат,
- уповільнення інфляції,
- суттєве скорочення бюджетного дефіциту.
Водночас майже всі розрахунки базуються на ключовому припущенні — зниженні рівня воєнних ризиків уже з 2027 року.
Від дефіциту у 18,5% до 5,5% ВВП: як уряд бачить фінансове майбутнє країни
Урядовий прогноз передбачає загальну зміну економічної моделі. Якщо протягом останніх років основним драйвером була міжнародна допомога та адаптація бізнесу до умов війни, то після 2027-го ставка робиться на інвестиції, модернізацію виробництва та експорт.
Згідно з представленою декларацією, реальний ВВП України може зрости до таких показників:
- 4,5% у 2027 році,
- 5,3% у 2028-му,
- 6,7% у 2029 році.
За три роки обсяг економіки у номінальному вимірі збільшиться майже на 30% — з 11,5 трлн грн до майже 15 трлн грн.
Уряд розраховує, що після завершення найгострішої фази війни економіка увійде в цикл прискореного відновлення, характерний для країн, які пережили масштабні руйнування та отримують значні інвестиції у відбудову.

Зарплати зростатимуть швидше за ціни — за планом уряду
Одним із ключових індикаторів відновлення має стати ринок праці. Розробники декларації прогнозують зростання середньомісячної зарплати з 35 010 грн у 2027 році до понад 44 000 грн у 2029-му.
При цьому інфляція поступово повертатиметься до рівнів, які вважаються прийнятними для стабільної економіки:
- 2027 рік вона на рівні 8,9%,
- 2029 рік — до 5,1%.
У декларації зазначено, що мінімальна зарплата має зростати випереджальними темпами порівняно з інфляцією, а прожитковий мінімум індексуватиметься щороку.
Залежність від партнерів збережеться на роки
Попри оптимістичні макроекономічні очікування, Україна залишатиметься значною мірою залежною від зовнішнього фінансування. У 2027 році потреба держави в міжнародній підтримці оцінюється у 2,1 трлн грн. Ключовим донором залишається Європейський Союз.
Загалом показники Бюджетної декларації узгоджені з міжнародними партнерами та відповідають зобов'язанням України, зокрема у межах:
- Програми розширеного фінансування МВФ (Extended Fund Facility — EFF);
- Іструменту ЄС "Позика на підтримку України на 2026-2027 роки"обсягом 90 млрд євро (Регламент ЄС 2026/467);
- Інструменту підтримки ЄС Ukraine Facility на 2024-2027 роки.
Лише протягом 2027 року Україна розраховує залучити близько 45 млрд євро в рамках нових програм підтримки. Продовжиться співпраця з Міжнародним валютним фондом, виконання умов якої залишається сигналом для роботи кредиторів та інвесторів.
Головний орієнтир економіки України — скорочення дефіциту
Найважливішим показником для міжнародних партнерів залишається дефіцит бюджету. Саме його уряд планує скорочувати найактивніше.
Якщо у 2026 році дефіцит становитиме 18,5% ВВП, то до 2029 року його планують знизити до 5,5%. Для цього влада розраховує на наступні показники:
- збільшення доходів бюджету,
- розширення податкової бази,
- поступове зменшення потреби у надзвичайних воєнних видатках.
Доходи державного бюджету, за прогнозом Мінфіну, зростуть із 3 трлн грн у 2027 році до 3,7 трлн грн у 2029-му.

Ставка на післявоєнну економіку
Бюджетна декларація стала першим документом, у якому уряд системно описав бачення фінансової моделі України після активної фази війни. Головна ідея — успішно перейти від економіки виживання до економіки зростання, спираючись на міжнародну підтримку, інвестиції у відбудову та повернення людського капіталу.
Втім, майже всі ключові показники залишаються прив'язаними до безпекового фактору. Саме тому поряд із базовим сценарієм уряд заклав і інший варіант, який передбачає продовження бойових дій та необхідність перегляду бюджетних пріоритетів.
Нагадаємо, оборонний бюджет України у 2026 році збільшать на 1,56 трлн грн, що підніме загальні витрати на сектор безпеки до 4,37 трлн грн. Уряд пояснює перегляд бюджету потребами війни та новими домовленостями з ЄС щодо фінансової підтримки.
