Держава щороку недораховується сотень мільярдів гривень через приховані схеми ухилення від податків — від конвертних зарплат до контрабанди на кордоні. Це показало дослідження, проведене фахівцями CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи за сприяння CIPE та NED.
Скільки коштує тінь загалом
За оновленими розрахунками на основі даних ДПС, Держстату, ПФУ та Держмитної служби за 2025 рік, сумарний масштаб десяти найбільших тіньових схем оцінюють у 500-600 мільярдів гривень щорічно.
До основного переліку способів ухилення від оподаткування дослідники відносять:
- зарплати "в конвертах",
- порушення митних правил і контрабанду,
- контрафакт та нелегальну торгівлю підакцизними товарами,
- мінімізацію ПДВ,
- приховування обсягів продажу,
- виведення прибутку в офшори,
- зловживання податковими пільгами й спеціальними режимами,
- неофіційне підприємництво,
- схеми з оподаткуванням нерухомості.
Які схеми "з'їдають" бюджет найбільше
Найдорожче для держави обходяться неофіційні виплати працівникам. У 2025 році зарплати "в конвертах" могли коштувати бюджету 237-262 мільярди гривень. Це більше, ніж торішня оцінка в 200-265 мільярдів.
Друге місце посідають порушення митних правил, контрабанда й корупція на кордоні. Тут втрати становлять 110-125 мільярдів гривень на рік проти 105-120 мільярдів роком раніше.
Третю сходинку займають контрафакт і нелегальний продаж підакцизних товарів. Сума – близько 37-41 мільярд гривень щороку, тоді як минулого року оцінка сягала 39-43 мільярдів.
Що змінилося на краще
Дослідники звертають увагу на позитивну динаміку. Раніше наймасштабніші схеми — так звані "скрутки", офшорні операції та "конвертцентри" — за останні роки помітно скоротилися. Водночас лідери сьогоднішнього рейтингу — "сірий імпорт", зарплати "в конвертах" і контрафакт — у гривневому вимірі за рік майже не зросли. Крім того, відносно ВВП їхня частка навіть трохи знизилася.
Автори дослідження пов'язують такий результат з інституційними реформами останніх років. Зокрема з перезавантаженням Бюро економічної безпеки та Державної митної служби за участю міжнародних експертів, а також збереженням незалежної антикорупційної інфраструктури — НАБУ, НАЗК і ВАКС.
Що ще потрібно зробити
Попри позитивні зрушення, загальний обсяг топ-10 тіньових схем усе ще залишається значним — 500-600 мільярдів гривень на рік. Тому дослідники наполягають на продовженні системних реформ. Зокрема це подальше перезавантаження БЕБ і митниці, завершення судової реформи, старт перезавантаження Служби фінансового моніторингу та зменшення навантаження на фонд оплати праці.
Раніше повідомлялось, що прогнози Міжнародного валютного фонду свідчать, що протягом другої половини десятиліття Україна може стати однією з найдинамічніших економік Європи.