Чи реально визначити конкретні компанії, які зникнуть до 2035 року як інституції? Це неможливо — надто багато залежить від технологій, попиту на їх товари чи послуги й загальної здатності бізнесу адаптуватися. Матеріал видання ABiznes розповідає більше про ризики для існування деяких бізнес-моделей, до яких всі звикли.
Чому питання взагалі варто ставити саме так
Прогнозувати банкрутство конкретного бренду — заняття невдячне: компанії можуть змінювати модель, продаватися, об'єднуватися чи виживати всупереч усім прогнозам аналітиків. Набагато продуктивніше дивитися не на назви, а на структуру бізнесу: які саме функції компанії роблять її вразливою, а які — навпаки, захищають. Історія технологічних змін останніх двадцяти років уже показала цей патерн неодноразово: не Kodak "програла цифровій фотографії", а бізнес-модель, побудована на продажу плівки, виявилася нежиттєздатною в новому світі. Сам бренд Kodak, до речі, і досі існує — просто в геть іншій формі і в геть іншому масштабі.
Схожа логіка працює й із багатьма іншими "зниклими" компаніями: Blockbuster не програв через погані фільми в прокаті, а через модель фізичних магазинів у світі, де стрімінг став дешевшим і зручнішим. Nokia не перестала виробляти якісні телефони — вона програла тому, що вчасно не переосмислила саму концепцію смартфона. У кожному з цих випадків причиною була не окрема помилка менеджменту, а застарілість самої бізнес-моделі, яку продовжували експлуатувати замість того, щоб змінювати.
Компанії рідко зникають миттєво, і це потрібно розуміти. Занепад зазвичай розтягується на роки, а іноді й на десятиліття — виручка поступово падає, частка ринку скорочується, а керівництво довго переконує себе, що це тимчасове явище. Повільність процесів тому і ускладнює подібне прогнозування.
Найвразливіші типи бізнесів
- Офлайн-посередники
Класичні турагентства, ріелторські агенції з простими транзакціями, банківські відділення для базових операцій — усі вони об'єднані однією рисою: їхня цінність полягає в тому, щоб з'єднати клієнта з інформацією чи послугою, яку сьогодні можна отримати напряму через застосунок за кілька хвилин.
Показово, що це стосується не лише малого бізнесу. Навіть великі мережеві турагентства скорочують фізичну присутність, бо клієнт, який хоче забронювати стандартний тур "все включено", давно навчився робити це самостійно через агрегатори. Залишається попит лише на складні маршрути, індивідуальне планування чи випадки, де людина реально бере на себе відповідальність за нестандартні рішення — а не просто передає бронювання від готелю до клієнта.
Схожа динаміка спостерігається і в страховому посередництві: базові поліси — автоцивілка, подорожнє страхування — дедалі частіше оформлюються напряму через сайт страхової компанії чи агрегатор. Страхові агенти зберігають цінність там, де потрібна експертна порада щодо складних продуктів — життя, майна, бізнесу, — а не там, де вся їхня функція зводиться до заповнення форми замість клієнта.
- Рутинні сервісні компанії
Обробка даних, друк, типова адміністрація; телемаркетинг, кол-центри, частина бек-офісу — компанії, де основна цінність полягає в ручному перенесенні інформації з одного місця в інше. Саме такі задачі найлегше формалізувати й передати алгоритму, тому що вони не вимагають творчого рішення чи індивідуального підходу до кожного випадку.
І справа не в тому, що ця функція не користується попитом. Стає меншою потреба саме в людях, які мають її виконувати — цей обов'язок тепер бере на себе система. Людині залишається лише невелика частка нестандартних випадків, де потрібне справжнє рішення, а не повторення скрипту. Особливо помітно це на прикладі аутсорсингових бек-офісних компаній, які будували цілі бізнес-моделі на дешевій робочій силі для обробки типових операцій — виставлення рахунків, введення даних у системи, первинну обробку заявок. Конкурентна перевага таких компаній трималася на різниці в зарплатах між країнами.
AI-автоматизація цю перевагу поступово нівелює: алгоритм, що обробляє документи, коштує однаково незалежно від того, де фізично розташований сервер, і не потребує жодної географічної переваги в оплаті праці.
- Бізнеси, які не встигають за автоматизацією
Професії й компанії, де AI вже здатний замінити значну частину роботи — переклад, типовий контент, бухгалтерська рутина, шаблонні продажі, — перебувають під особливим тиском. Сюди ж належить частина класичного рітейлу й сервісів, які досі не перейшли в цифровий формат і конкурують виключно фізичною присутністю, не пропонуючи клієнту нічого понад це.
Особливо вразливими виявляються компанії, які роками працювали за принципом "у нас завжди так було" і не мали серйозної конкуренції в своєму сегменті. Відсутність тиску з боку конкурентів роками дозволяла ігнорувати технологічні зміни — а коли тиск нарешті з'являється, часу на перебудову моделі вже критично мало.
До цієї категорії потрапляють і бюро перекладів, які будували бізнес на масовому, недорогому перекладі стандартних документів. Машинний переклад із людською вичиткою вже сьогодні виконує значну частину такої роботи в рази швидше й дешевше. Виживають ті бюро, що спеціалізуються на складному, юридично значущому чи художньому перекладі, де ціна помилки висока, а нюанси мови важливіші за швидкість.
- Старі моделі мобільності та офлайнового доступу
Таксопарки без цифрової переваги програють платформам, що поєднують водія й пасажира миттєво й прозоро. Частина автобізнесу на двигунах внутрішнього згоряння теж перебуває під тиском — хоча тут варто зробити важливе уточнення: ЄС восени 2025 року фактично відмовився від повної заборони продажу нових авто з ДВЗ з 2035 року, замінивши її на менш жорстку вимогу скоротити викиди CO2 на 90% порівняно з рівнем 2021 року. Це означає, що після 2035-го в Європі й надалі зможуть продаватися плагін-гібриди, авто з подовжувачем ходу та м'які гібриди — тож автовиробники отримали більше часу на адаптацію, ніж передбачалося ще рік тому. Втім, загальний вектор — у бік електрифікації — залишається незмінним, і бренди, що затримуються з переходом, все одно ризикують втратити частку ринку.
Фізичні точки продажів і сервісів, які не мають чіткої доданої цінності порівняно з онлайн-альтернативою, теж потрапляють у цю категорію. Йдеться не про весь офлайн загалом — магазини, де людина хоче доторкнутися до товару, приміряти чи отримати живу консультацію, продовжують працювати успішно. Проблема саме в точках, які існують за інерцією, без чіткого розуміння, чому клієнт має прийти саме сюди, а не замовити те саме онлайн дешевше й швидше.
Медіа й видавці без цифрової трансформації
Окрема категорія ризику, про яку варто сказати окремо, — традиційні друковані медіа й видавництва, що не перебудували модель монетизації під цифрову аудиторію. Реклама в паперовому виданні, наклад якого падає рік у рік, вже давно не може конкурувати за бюджети рекламодавців з таргетованою цифровою рекламою. Видання, які встигли побудувати підписну модель, спільноту читачів чи нішеву експертизу, виживають і навіть процвітають — ті, що продовжують спиратися виключно на друкований наклад і роздрібні продажі, поступово зникають з ринку.
Що скоріше зміниться, а не зникне
Поняття "зникнення" та "трансформація діяльності" варто розрізняти— і саме тут аналітики найчастіше помиляються, роблячи надто різкі прогнози:
- Банки. Фізичні відділення ставатимуть дедалі рідшими, але банки як інституції нікуди не зникнуть — вони переходять у цифрові канали, залишаючи фізичну присутність лише для складних консультацій і випадків, де людський контакт справді потрібен.
- Ріелтори. Масовий простий посередницький формат — показ квартири, базовий пошук варіантів — справді втрачає актуальність. Але складні угоди, преміум-сегмент і консультаційна експертиза залишаться за людьми, бо там цінність не в доступі до інформації, а в судженні й переговорах.
- Бухгалтерія. Рутинна частина — введення даних, базові розрахунки — вже активно автоматизується. Але контроль, аналіз і податкове планування залишаються за людьми, бо тут потрібне розуміння контексту, а не просто виконання формули.
На які критерії компаніям варто звернути увагу
Три критерії дозволяють оцінити, наскільки вразлива конкретна компанія чи галузь, незалежно від того, наскільки відомим є бренд сьогодні:
- Чи є в компанії AI-адаптація. Бізнес, який не впроваджує автоматизацію у власні процеси, поступово втрачає конкурентність порівняно з гравцями, які роблять це системно.
- Чи є прямий контакт із клієнтом без доданої вартості. Чим більше бізнес продає стандартизований сервіс без унікальності — просте посередництво, типову операцію, — тим вищий ризик витіснення технологією.
- Чи є захисний бар'єр. Сильний бренд, унікальні дані, власна технологія, мережевий ефект чи глибока експертиза суттєво знижують ризик зникнення навіть у турбулентні часи — саме ці активи важко скопіювати чи замінити алгоритмом.
До 2035 року найбільший ризик зникнення мають не окремі відомі назви, а цілі бізнес-моделі. Якщо компанії не сприймуть попередження аналітиків всерйоз та не перейдуть на цифрову, автоматизовану й клієнтоцентричну модель, їх шанси вижити значно менші.