Понад 400 000 кв. м складських і логістичних площ українських компаній постраждали від російських атак від початку липня. Йдеться про об'єкти ритейлерів, поштових операторів, дистриб'юторів і виробників. Втрати несуть не тільки власники інфраструктури. На зруйнованих складах зберігалася продукція сотень підприємців.
Аналітичний відділ Forbes Ukraine підрахував втрати українського бізнесу.
Російські удари по українській логістичній інфраструктурі дедалі сильніше впливають на роботу бізнесу.
Удар по логістиці: що сталося 5 серпня
Найбільш показовою стала атака в ніч проти 5 серпня. У Києві та області російські удари пошкодили або знищили понад 8 складських і логістичних об'єктів великих компаній. Серед них:
- логістичний центр Novus,
- два комплекси "Епіцентру",
- склад Rozetka,
- об'єкти Puma,
- "Сільпо",
- Liqui Moly,
- Toyota Ukraine.
Постраждав також логістичний комплекс Denka Logistics, що належить MTI Group.
Для Rozetka це стало однією з найсерйозніших втрат за весь час існування компанії. Її співвласник Владислав Чечоткін повідомив про повне знищення складу та оцінює збитки від атаки у мільярди гривень.
Російський удар зачепив і "Нову пошту". 5 серпня ракета знищила один із сортувальних центрів оператора. Компанія раніше оцінювала втрати від обстрілів за січень-квітень 2026 року у 325 млн грн.
За підрахунками Forbes Ukraine, загальна площа складської та логістичної інфраструктури, яка постраждала від російських атак із початку липня, вже перевищує 400 000 кв. м.
Логістичні центри стають критичною точкою уваги РФ
Проблема не обмежується серпневими ударами. Росія системно атакує великі розподільчі центри, від яких залежить робота цілих торгівельних мереж.
Один із прикладів — АТБ. У червні компанія втратила найбільший розподільчий центр у Дніпрі та ще один об'єкт у Харкові. У липні був пошкоджений логістичний центр в Одесі. Загалом від початку повномасштабної війни АТБ втратила понад 110 000 кв. м складських площ. Один об'єкт опинився на окупованій території, чотири були повністю знищені, ще три зазнали пошкоджень. У мережі оцінюють загальні збитки приблизно у 15 млрд грн.
Один склад замість кількох: бізнес змінює модель роботи
Збір великих обсягів товарів в одному логістичному центрі в умовах війни стає дедалі ризикованішою. Один із варіантів — розосередження запасів. Товар розподіляють між кількома складами в різних регіонах, щоб знищення одного об'єкта не зупиняло всю систему.
Comfy пішла саме цим шляхом. Компанія заздалегідь розподілила запаси між регіонами та зменшила кількість товару, який одночасно перебуває у розподільчому центрі. Продукція надходить і майже одразу відправляється далі до магазинів. Компанія також оптимізувала роботу персоналу на складах. Частину змін і кількість працівників скоротили, щоб зменшити їхнє перебування в потенційно небезпечних місцях.
Проте, така модель має свою ціну. Розподілена логістика потребує більше транспортних операцій, додаткових складських площ і складнішого управління запасами.
Ризик дефіциту залишається високим
Навіть якщо ритейлер зможе зберегти власні логістичні потужності, він не контролює всю систему постачання. Якщо російська атака знищує склад виробника або дистриб'ютора, конкретний товар може зникнути з ланцюга постачання незалежно від готовності магазину.
Саме тому компанії допускають локальні перебої з окремими категоріями продукції. У "Форі" після атаки на складську інфраструктуру прогнозували тимчасові зміни в асортименті та доступності товарів. Щоб стабілізувати запаси, мережа планувала скоротити кількість акцій.
Хто платить за знищений товар
Після знищення логістичного об'єкта виникає питання: хто має компенсувати власнику товару його втрати? У багатьох договорах подібні воєнні сценарії прописані недостатньо чітко. Ситуація залежить від того, на якому етапі перебував товар і чи був він офіційно прийнятий складом.
Додатковим бар'єром є страхування. Поліси від воєнних ризиків залишаються дорогими, а доступне державне покриття має обмеження. За оцінкою представників бізнесу, ліміт програми Експортно-кредитного агентства у 30 млн грн на одну юридичну особу недостатній для великих компаній, особливо якщо йдеться про масштабну складську інфраструктуру та значні товарні запаси.
У результаті фінансовий аспект перекладається на виробника, постачальника, ритейлера, логістичного оператора та кінцевого споживача.
Нагадаємо, увечері 5 серпня представники найбільших торговельних мереж та логістичних компаній зустрілися з прем'єр-міністром Сергієм Корецьким і міністром економіки Олександром Кравченком. Переговори відбулися після масштабної російської атаки, яка пошкодила логістичні об'єкти низки великих компаній, зокрема "Сільпо", Novus, "Епіцентр" та "Нової пошти".