Всеукраїнська аграрна рада закликала Кабінет Міністрів терміново запровадити пакет антикризових рішень для аграрної галузі. Причина — погіршення ситуації з морською логістикою після серії атак на портову інфраструктуру, що вже впливає на експортні операції та ціноутворення на внутрішньому ринку.
В асоціації, яка представляє понад 1400 малих і середніх агровиробників, вважають, що виклики можуть мати для галузі навіть серйозніші наслідки, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Якщо ситуація не стабілізується найближчим часом, аграрії ризикують зіткнутися зі збитковим виробництвом, дефіцитом обігових коштів і банкрутствами підприємств.
"Виклики, з якими зараз стикається аграрний сектор, за сукупністю факторів є значно небезпечнішими та важчими за наслідками навіть порівняно з 2022 роком. На аграрний сектор стрімко насувається криза збитковості виробництва, що матиме негативний мультиплікативний ефект для всієї економіки", — йдеться у зверненні ВАР.
ВАР попереджає про критичні ризики для агросектору
За прогнозами ВАР, у сезоні 2026/2027 виробництво зернових та олійних культур в Україні становитиме близько 81,4 млн тонн. Разом із перехідними запасами країна матиме майже 85 млн тонн продукції, значна частина якої традиційно орієнтована на зовнішні ринки.
Для збалансованої роботи ринку необхідно експортувати приблизно 67 млн тонн агропродукції. Однак у разі припинення роботи морських портів можливості експорту можуть скоротитися до 1,7 млн тонн щомісяця. На внутрішньому ринку почне накопичуватися надлишок продукції, який експерти оцінюють у 27-32 млн тонн протягом маркетингового року.
Подібний дисбаланс неминуче тиснутиме на закупівельні ціни та фінансовий стан виробників.






Ціни вже опускаються нижче економічно обґрунтованого рівня
У ВАР повідомляють, що скорочення закупівельної активності уже позначилося на вартості зерна. В окремих випадках закупівельні ціни впали до близько 7000 грн за тонну, що не покриває повних витрат на виробництво.
Для більшості господарств це означає роботу зі збитками та відсутність ресурсів для фінансування наступної посівної кампанії. Саме тому аграрії називають ситуацію не короткостроковим коливанням ринку, а системною кризою, яка може поширитися далеко за межі агросектору.
Оскільки аграрна продукція залишається одним із головних джерел валютного виторгу України, скорочення експорту неминуче позначиться на державному бюджеті, валютному ринку та суміжних галузях економіки.
Які рішення пропонують агровиробники
Для пом'якшення наслідків кризи Всеукраїнська аграрна рада пропонує уряду запровадити низку фінансових та інфраструктурних заходів:
- доступне кредитування для поповнення обігового капіталу перед осінньою посівною,
- реструктуризація вже отриманих агрокредитів,
- розширення державних гарантій,
- адаптація окремих умов програми "5-7-9%" до нинішніх ризиків.
Крім фінансової підтримки, асоціація наполягає на проведенні комплексної оцінки пошкоджень портів Великої Одеси та Дунайського кластеру. Після аудиту уряд, на думку аграріїв, має визначити об'єкти критичної інфраструктури, які необхідно відновлювати насамперед, і забезпечити їх фінансування.
Порти залишаються основою аграрного експорту України
За підсумками першого півріччя 2026 року українські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів або на 6% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Втім, останні атаки суттєво підвищили ризики для судноплавства. Після ракетного удару по судну із зерном 19 липня частина судновласників тимчасово відмовилася від заходів до українських чорноморських портів. Згодом про призупинення роботи на одному з українських маршрутів повідомив міжнародний контейнерний оператор Maersk. Виробник рослинної олії Allseeds оголосив про зупинку операцій в Одеській області.
Раніше стало відомо, що захід суден до українських портів тимчасово призупинився через атаки РФ. З 22 липня морський коридор фактично залишився без руху, хоча саме зараз розпочинається найактивніший період експорту нового врожаю.
