Чергова хвиля російських атак на цивільне судноплавство в Чорному морі змусила міжнародних судновласників тимчасово відмовитися від заходу до українських портів. У результаті 22 липня морський коридор фактично залишився без руху, хоча саме зараз розпочинається найактивніший період експорту нового врожаю.
Україна розцінює ситуацію не лише як чергову військову ескалацію, а і як спробу підірвати міжнародну продовольчу безпеку. Саме тому уряд ініціював проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН, яке має відбутися 27 липня.
Виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що атаки на цивільні судна є свідомою стратегією економічного тиску, спрямованою на зрив українського експорту та дестабілізацію світових аграрних ринків.
Держава не закривала порти — рішення ухвалив бізнес
У Міністерстві аграрної політики наголошують, що жодних державних обмежень на роботу морського коридору не запроваджувалося. Призупинення заходу суден стало реакцією самих судноплавних компаній на високі ризики для екіпажів і вантажів.
За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, ще напередодні українські порти приймали по кілька суден щодня, однак після останніх атак судновласники вирішили тимчасово переглянути плани.
Уряд уже працює над комплексом рішень, які мають повернути довіру операторів до українського морського маршруту. Деталі майбутніх механізмів наразі не розкриваються, однак у Кабміні підкреслюють, що безперебійна робота морського коридору є одним із ключових елементів економічної стійкості країни.
Світові ринки можуть відчути наслідки вже скоро
У Міністерстві закордонних справ попереджають, що ризики виходять далеко за межі української економіки. Україна залишається одним із найбільших світових експортерів зернових і олійних культур, тому будь-які перебої з морською логістикою миттєво позначаються на глобальному ринку.
За оцінкою Андрія Сибіги, дії Росії створюють загрозу країнам, які критично залежать від українського продовольства. Йдеться насамперед про держави Африки, Близького Сходу, Азії та Латинської Америки, де можливе зростання вартості харчових продуктів і погіршення продовольчої ситуації.
Українська дипломатія закликає міжнародну спільноту не розглядати атаки виключно як елемент війни проти України, а оцінювати їх як виклик міжнародній свободі судноплавства та глобальній продовольчій безпеці.
Чи загрожує криза експорту нового врожаю
Наразі уряд не прогнозує критичних наслідків для експорту в короткостроковій перспективі. На відміну від перших місяців повномасштабної війни, Україна створила резерв логістичних можливостей, які дозволяють частково компенсувати ризики.
Серед альтернатив залишаються дунайські порти, залізничні маршрути до країн ЄС, складські потужності для зберігання зерна.
Висоцький рекомендував агровиробникам не поспішати з реалізацією продукції, якщо фінансова ситуація дозволяє відкласти продаж. За його словами, навіть кількатижнева пауза не повинна суттєво вплинути на загальний обсяг експорту в межах маркетингового року. Інший сценарій можливий лише у випадку тривалого блокування морських перевезень.
Атаки РФ стають системними
За інформацією влади, у 2026 році Росія регулярно завдає ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. Лише за останні дні було атаковано щонайменше три торговельні судна. Найрезонанснішим став ракетний удар по судну, яке перевозило кукурудзу, внаслідок чого загинули десять моряків.
Загалом від початку року пошкоджено майже 200 об'єктів портової інфраструктури та 20 цивільних суден.
Раніше стало відомо, що найбільший у світі контейнерний перевізник Maersk тимчасово зупинив сервіс до України через термінал Чорноморського рибного порту. Причиною стали безпекові ризики, спричинені посиленням російських атак на портову інфраструктуру.