Кабмін затвердив перший пакет рішень, спрямованих на підтримку територій, які розміщені в близькості до лінії фронту. Документ підготовлений за прямим дорученням президента та охоплює 238 громад у десяти областях.
Програму презентувала прем'єр-міністрка Юлія Свириденко.
Програма підтримки прифронтових громад: житло, бізнес, безпека та медицина
За оцінками уряду, у зоні дії програми проживає 6,6 млн громадян, з яких 3,7 млн належать до категорії соціально вразливих. Як підкреслила прем'єр-міністрка Юлія Свириденко, завдання держави — не лише надати базову допомогу, а й забезпечити умови, щоб ці люди могли продовжувати жити та працювати у громадах.
"За кожною цифрою – люди, яким держава має допомогти", – наголосила Юлія Свириденко.
Жити за крок від війни: як держава допоможе мільйонам українців
Програма передбачає одночасний розвиток головних сфер, щоб стабілізувати життя громад і запустити економічні процеси.
У житловому секторі держава через програму "єОселя" бере на себе 70% першого внеску за іпотекою для переселенців і мешканців прифронтових районів. Додатково покриватиметься 70% платежів за кредитом у перший рік та компенсуватимуться витрати на оформлення іпотеки у розмірі 40 тис. грн.
Сфера безпеки отримає фінансування на будівництво укриттів у школах, дитсадках, закладах культури та публічних просторах, а також на зміцнення захисту стратегічної інфраструктури.
Соціальний напрям передбачає фінансову підтримку домогосподарств — 19 400 грн на закупівлю твердого палива та компенсацію 100 кВт електроенергії на кожного мешканця щомісяця. Оплата суспільно корисних робіт зросте на третину, а школярі у прифронтових населених пунктах отримають безплатне харчування. Крім того, скасовуються всі адміністративні збори та держмита за реєстрацію бізнесу і майна.
Для економіки передбачені субсидії в розмірі 1000 грн за гектар для аграріїв у зонах бойових дій, гранти до 400 тис. грн на гектар на закладення садів і будівництво теплиць із компенсацією 80% витрат, а також право критично важливих підприємств бронювати весь штат військовозобов'язаних співробітників.
Медична система отримає заохочувальні доплати — 20% надбавки за роботу у первинній ланці для закладів у сільських і важкодоступних громадах та підвищені коефіцієнти оплати для бригад екстреної допомоги.
Підтримка прифронтових територій: довгострокова стратегія
Прем'єр-міністр повідомила, що другий пакет рішень вже готується і буде значно масштабнішим. Він включатиме:
- спеціальні режими ведення бізнесу з покриттям воєнних ризиків,
- розширені програми відновлення житла,
- пріоритетне забезпечення лікарень обладнанням і медикаментами,
- підвищення зарплат та пенсій у прифронтових громадах,
- додаткову підтримку найбільш незахищених верств населення.
Як підкреслюють у Кабміні, стратегія спрямована на збереження життєдіяльності регіонів, їх відновлення та економічного зростання після завершення війни.
Міжнародні уроки для відбудови України
Плануючи програму підтримки 238 прифронтових громад, Україна може опиратися на приклади світового досвіду відновлення територій після конфліктів та стихійних лих. Країни, що пройшли через значні руйнування, показують: успіх залежить від комплексного підходу, поєднання державних ініціатив, активності місцевих громад і контролю за ефективністю витрат.
Фінляндія після Зимової війни прийняла 450 тисяч біженців, при цьому населення країни становило 3 мільйонів. Держава забезпечила їх житлом, допомогла облаштувати господарство, знайти роботу і інтегруватися в суспільство.
Індонезія після цунамі 2004 року створила спеціальне міністерство та агентство для відновлення постраждалих провінцій. Центральна координація фінансування та відбір проєктів дозволили ефективно відбудовувати житловий фонд, дороги, школи та медичні заклади. Для України це сигнал: окрема інституція для управління процесом відновлення прифронтових громад може пришвидшити реалізацію програм і зробити їх прозорими.
Ірак демонструє, наскільки критично важливий контроль над витратами: плани з відновлення були детально розроблені й включали донорське фінансування, але високий рівень корупції знизив ефективність усіх програм.
Після Другої світової війни Німеччина швидко відновила промисловість і житловий фонд завдяки плануванню та працелюбності населення, що стало основою "економічного дива". Італія, своєю чергою, показала, що регіональна політика має значення: південь постраждав більше, тому держава спрямовувала ресурси на вирівнювання економічного розвитку між північчю та півднем.
Експерти наголошують, що успіх програми залежатиме від трьох ключових факторів: централізованої координації, прозорого фінансування та активної участі громад. Саме так можна не лише компенсувати руйнування, а й закласти фундамент для довгострокового розвитку територій.