Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про розширення, представивши комплексну 100-сторінкову оцінку готовності України до членства в ЄС. Звіт від 30 жовтня 2024 року демонструє різнопланову картину прогресу України із середньою оцінкою 1,79 бала, що показує незначне зростання порівняно з минулорічним показником 1,68.
Про це йдеться в документі, опублікованому Єврокомісією.
Боротьба з корупцією
Всупереч поширеній на Заході думці про високий рівень корупції в Україні, Брюссель бачить ситуацію інакше. ЄК підкреслює рекордні успіхи в антикорупційних ініціативах, розглядаючи викриття корумпованих чиновників як позитивний показник. У звіті відзначається покращення показників боротьби з корупції та досягнення найвищого рівня кількості обвинувальних актів та судових рішень за весь час існування антикорупційних інституцій.
ЄС поставив для України конкретні завдання у цій сфері:
- збільшення кількості суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду (ВАС),
- надання НАБУ права проведення судових експертиз та оперативного прослуховування телефонних розмов,
- запуск системи електронного управління справами антикорупційних органів,
- забезпечення ВАС постійним приміщенням.
Детальний аналіз за кластерами
В рамках Кластера 1 "Засадничі розділи розширення" Україна демонструє стабільні показники у сфері судочинства та основних прав (2 бали), хоча прогрес у публічних закупівлях залишається помірним.
У Кластері 2 "Внутрішній ринок" найвищу оцінку має вільна торгівля товарами (3 бали), проте помітне суттєве погіршення в сфері інтелектуальної власності (-2 бали) та надання послуг (-1 бал).
Кластер 3 "Конкуренція та інтенсивне зростання" демонструє найбільшу динаміку змін. Тут значний прогрес у сферах оподаткування (+1) та підприємництва і виробництва (+2). Стабільно високі оцінки (3,5 бали) зберігаються у сфері цифрової трансформації та медіа.
У Кластері 4 "Зелений порядок денний" найвищу оцінку має енергетика (4 бали), хоча прогрес у сфері довкілля та змін клімату сповільнився (-1).
Кластер 5 "Ресурси та сільське господарство" показує позитивну динаміку в харчовій безпеці (3 бали) та рибальстві (+1 бал).
Найвищі показники демонструє Кластер 6 "Міжнародні відносини", де і зовнішні відносини, і міжнародна та безпекова політика отримали максимальні 4 бали.
Демократія, медіа та місцеве самоврядування
У політичному аспекті Комісія зробила декілька важливих заяв. Брюссель чітко вказав, що не очікує виборів до завершення воєнного стану. Також було звернуто увагу на проблеми з правами опозиції, зокрема щодо "непропорційних обмежень" на подорожі представників парламентської опозиції. При цьому діяльність Верховної Ради оцінюється достатньо позитивно, хоча й відзначається відсутність механізмів оцінки впливу законопроєктів.
Вперше ЄС публічно розкритикував телемарафон "Єдині новини", поставивши під сумнів доцільність його фінансування з державного бюджету та об'єктивність. На відміну від минулорічних рекомендацій, які стосувались післявоєнного відновлення медіаландшафту, цьогорічні формулювання вимагають негайних змін, не чекаючи завершення війни.
Щодо місцевого самоврядування, Брюссель застерігає від надмірного використання військових цивільних адміністрацій замість обраних мерів, наголошуючи, що цей інструмент має застосовуватися лише у крайніх випадках.
Угорське питання та виклики
Важливим дипломатичним успіхом стало вирішення угорських питань щодо прав національних меншин. Комісія визнала достатнім реформоване законодавство України, хоча це не гарантує, що "меншинний блок" не з'явиться знову, враховуючи необхідність одностайного схвалення рішень державами-членами ЄС.
У звіті також відзначається зростаюча проблема нестачі персоналу для бізнесу в Україні. Це питання потребує особливої уваги, оскільки може вплинути на ефективність програм з відбудови. Європейським партнерам рекомендується працювати над програмами стимулювання повернення біженців.
Перспективи на майбутнє
Відсутність конкретних термінів виконання реформ у документі може бути проблематичним для України, яка найефективніше працює за наявності чітких дедлайнів. Це частково пояснює уповільнення прогресу за останній рік. Проте ситуація може змінитися у 2025 році з відкриттям ключових переговорних глав, коли з'являться цільові плани та конкретніші часові рамки.
ЄС продемонстрував готовність відкрити кілька переговорних глав з Україною у 2025 році, сигналізуючи про свою відданість процесу. Успіх подальшої євроінтеграції залежатиме від здатності уряду сфокусувати зусилля на проблемних напрямках, зберігаючи при цьому досягнуті високі показники в інших сферах.