У Міністерстві цифрової трансформації працюють над створенням власної великої мовної моделі — технологічного ядра, яке стане основою для нових державних сервісів і AI-інструментів.
Про це заявив керівник напряму ШІ Мінцифри Данило Цьвок в інтерв'ю для РБК-Україна.
Йдеться не про запуск аналога ChatGPT або Gemini для масового користувача, а про нову технологію — мовну модель, на якій зможуть працювати державні цифрові продукти, бізнес-рішення та наукові розробки.
Першу версію системи планують представити наприкінці весни 2026 року.
Штучний інтелект вже працює на державу
Наразі національна модель залишається поки на стадії розробки, проте, штучний інтелект давно інтегрований в державні цифрові сервіси. Так, платформа Дія, де AI-асистенти обробляють більшість звернень громадян.
За даними Мінцифри, алгоритми автоматично закривають понад 90% запитів до служби підтримки. Необхідну відповідь користувач отримує протягом кількох секунд. Втручання оператора потрібне лише у складних випадках, де необхідна додаткова перевірка або індивідуальне рішення.
Крім того, штучний інтелект допомагає оптимізувати внутрішні процеси держави. Алгоритми аналізують нормативні документи та допомагають юристам проводити цифрову експертизу законодавчих актів. Те, що раніше займало тижні ручної роботи, тепер виконується протягом кількох днів.
"З чим часто асоціюють держслужбовців? З великим державним бюрократичним апаратом. Це все про труднощі, про величезну кількість паперів і документів. Раніше в Мінцифрі процедура цифрової експертизи нормативних актів мала такий вигляд: юрист вручну вичитував документ, наприклад, на 80 сторінок, перевіряючи кожен абзац на відповідність законам. Це тривало тижнями" — повідомив Данило Цьвок.
Ще один напрям застосування — адаптація українського законодавства до норм Європейського Союзу. AI-системи здатні швидко перекладати та аналізувати тисячі документів. Разом це пришвидшує процес гармонізації законів.
Чому Україна хоче власну мовну модель
Розробка національної LLM пояснюється кількома стратегічними факторами:
- Питання безпеки даних. Більшість популярних AI-сервісів працюють через міжнародні хмарні інфраструктури. Власна модель дозволить державним органам і компаніям працювати з інформацією всередині національної інфраструктури.
- Мовний та культурний контекст. Глобальні моделі добре працюють з основними світовими мовами, але часто не враховують локальні особливості. Українська модель навчатиметься на національних джерелах — від законодавства та медіа до наукових текстів і історичних матеріалів.
- Економічний фактор. Використання національної технології потенційно може бути значно дешевшим для держави та бізнесу, ніж підключення до іноземних AI-платформ.
Технічну частину розробки здійснює телеком-оператор Kyivstar, який відповідає за інженерію та тренування моделі. Держава, на своєму рівні, координує збір і підготовку навчальних даних.
Після тестування систему планують зробити відкритою для ринку. Модель буде доступна у форматі відкритого сервісу для бізнесу, університетів і технологічних стартапів.
Чи вплине ШІ на робочі місця
У Міністерстві цифрової трансформації наголошують — використання штучного інтелекту не означає автоматичне скорочення державних службовців. Мова більше про зміну ролей.
Співробітники, які раніше працювали з типовими запитами громадян, поступово перейдуть до нових функцій:
- контролювати алгоритми,
- навчати нейромережі,
- аналізувати результати їх роботи.
Як повідомив Данило Цьвок, держава планує зберегти ефективність та не розширювати вже сформований штат.
Не лише власна мовна модель
Наступним етапом розвитку державних сервісів стане поява AI-агентів. Йдеться про цифрових асистентів, які будуть реагувати на запити користувача та пропонувати необхідні послуги.
"Більше не потрібно шукати сервіси самостійно та стояти в чергах. Асистент консультує щодо 150+ послуг на порталі Дія, добирає сервіси під вашу життєву ситуацію, а також перша послуга, яку можна замовити через чат, – довідка про доходи. Просто напишіть асистенту "Дай довідку про доходи", і вона летить вам в особистий кабінет та на пошту", — пояснив керівник напряму ШІ Мінцифри.
Фактично держава поступово рухається до моделі "агентивної взаємодії", де значну частину комунікації між громадянином і держсистемами беруть на себе інтелектуальні цифрові інструменти.
Амбіція: в трійці лідерів до 2030 року
Українська стратегія розвитку штучного інтелекту має мету увійти до трійки світових лідерів.
"Ми маємо місію — увійти в трійку країн світу з розвитку та впровадження ШІ до 2030 року", — керівник напряму ШІ в Мінцифри.
Тому країна планує розвивати власну інфраструктуру обчислень, створювати національні моделі та інтегрувати штучний інтелект у ключові державні процеси — від адміністративних послуг до аналітики законодавства.
Якщо плани реалізуються, Україна може сформувати одну з найтехнологічніших моделей взаємодії громадян із державою, де більшість бюрократичних процесів виконуватимуть алгоритми, а люди залишатимуться фінальними арбітрами рішень.
Нагадаємо, в межах програми GovTech Lab Ukraine три стартапи отримають по $100 000 на запуск пілотних проєктів у держсекторі. Українська компанія Obriy AI розроблятиме систему автоматизації правової допомоги, а європейські Itera та Citytax тестуватимуть рішення для будівництва і туризму.