Рівень працевлаштування українських біженців у Німеччині демонструє поступове зростання, хоча й залишається нижчим за потенційний. За даними Федерального інституту демографічних досліджень у Вісбадені, кількість працевлаштованих українців зросла вдвічі – з 16% влітку 2022 року до 30% навесні 2024 року. Це свідчить про певний прогрес у інтеграції українців на німецький ринок праці, проте значна частина біженців все ще залишається без роботи.
Особливості працевлаштування та перешкоди
Демографічний склад українських біженців створює додаткові виклики для працевлаштування – 85% становлять жінки, часто з дітьми та без партнерів. Серед основних перешкод для працевлаштування залишається мовний бар'єр, хоча ситуація поступово покращується. Якщо в 2022 році половина біженців взагалі не володіла німецькою мовою, то зараз таких лише 10%, а 64% мають середній або високий рівень володіння мовою.
Найскладніша ситуація спостерігається серед жінок з маленькими дітьми – лише 22% з них мають роботу. Для матерів дітей шкільного віку цей показник дещо вищий – 32%. Натомість серед чоловіків з неповнолітніми дітьми працевлаштовані 41%.
Дефіцитні професії та реальне працевлаштування
Варто додати, що Німеччина відчуває гострий дефіцит кваліфікованих працівників, особливо у сфері догляду, охорони здоров'я та робітничих професіях. Примітно, що половина українських біженців мають досвід роботи саме в цих сферах. Проте цей потенціал залишається здебільшого невикористаним через складні процедури визнання професійних кваліфікацій та високі мовні вимоги, особливо в медичній галузі.
Водночас українці успішно працевлаштовуються в інших сферах, де знання німецької мови не є критичним: у соціальних професіях, харчовій та готельній галузях, сфері інформаційних технологій та наукових послуг.
Урядові ініціативи з працевлаштування
Федеральне міністерство праці та соціальних справ Німеччини запровадило програму Job-Turbo, спрямовану на прискорення інтеграції біженців на ринку праці. Ініціатива передбачає активну підтримку у пошуку роботи після завершення інтеграційного курсу та можливість паралельного вивчення мови на професійних мовних курсах. Однак результати програми виявились неоднозначними – за даними Федерального контрольно-ревизійного управління, у 2023 році через центри зайнятості не вдалося працевлаштувати жодного українського біженця після інтеграційного курсу, а в 2024 році цей показник склав лише 1%.
Дослідження виявило, що 30% українських біженців взагалі не шукають роботу. Основними причинами є: активне відвідування мовних курсів (92%), догляд за дітьми або родичами (37%), плани повернення в Україну (34%), проблеми зі здоров'ям (32%). Лише 16% повідомили про безуспішні спроби пошуку роботи.
Соціальна підтримка та її вплив
Німеччина забезпечує суттєву соціальну підтримку українським біженцям. З 2024 року базова допомога для одинокої особи становить 563 євро, для партнера в сімейній парі – 506 євро. Додатково надається підтримка на дітей різного віку та допомога з оплатою житла. Загалом майже 720 тисяч українців отримують соціальні виплати в Німеччині, з яких близько півмільйона – особи працездатного віку. Щомісячні урядові виплати складають приблизно 540 мільйонів євро.
Експерти та німецькі медіа відзначають, що саме високий рівень соціальної допомоги може бути одним із факторів, що знижує мотивацію українських біженців до активного пошуку роботи. Причина в тому, що рівень виплат часто може перевищувати потенційний дохід від низькокваліфікованої праці, особливо для сімей з дітьми.
Перспективи інтеграції
Попри складнощі, експерти відзначають, що українці інтегруються на німецький ринок праці краще, ніж інші групи біженців. Цьому сприяє високий рівень освіти та кваліфікації – половина українських біженців мають академічну освіту. Водночас німецький уряд планує переглянути систему соціальної підтримки для посилення мотивації до працевлаштування та зменшення випадків одночасного отримання соціальної допомоги та неофіційних доходів. Особлива увага приділяється вдосконаленню процедур визнання професійних кваліфікацій та розробці програм професійної перепідготовки. Такі зміни мають сприяти кращій інтеграції українців у німецький ринок праці.