Уряд України розпочинає масштабну реформу системи державного замовлення, яка вже закладена в законопроєкті №10399. Відтепер підготовка фахівців базуватиметься на довгостроковому макроекономічному моделюванні, а не на пропозиціях закладів вищої освіти. Згідно з розрахунками, загальна потреба економіки у зайнятих зросте з 12,9 млн осіб у 2025 році до 14,6 млн осіб у 2036 році. Це означає, що ринку праці за 10 років знадобиться щонайменше на 1,7 млн працівників більше, ніж є на сьогодні.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, посилаючись на дані масштабного моделювання ринку праці, оприлюдненого в уряді.
Драйвери робочих місць: інфраструктура та переробка
Результати моделювання показують, що найбільший попит на кадри формуватиметься на стику виробництва, інженерії та масштабної відбудови. Також трендом стане поступовий відхід української економіки від експорту сировини, а фокус зміститься на переробку та створення товарів з доданою вартістю всередині країни.
Аналітичні розрахунки вказують на те, що найбільший стрибок відбудеться в будівельній галузі, де потреба в кадрах зросте більш ніж удвічі – із поточних 520 тис. до 1,24 млн працівників. Водночас переробна промисловість потребуватиме залучення додаткових 400 тис. фахівців, завдяки чому загальна кількість зайнятих у цьому сегменті сягне 1,7 млн осіб.
Паралельно на 75% зросте попит на висококваліфіковані послуги, зокрема інжиніринг, консалтинг та технічне проєктування, що розширить цю нішу до 880 тис. фахівців. Не менш стійкий тренд демонструє і сфера охорони здоров'я та соціальної допомоги: через демографічні виклики та гостру потребу в довготривалій реабілітації кількість працівників тут стабільно збільшуватиметься, досягнувши позначки у 945 тис. осіб у 2036 році.
Оптимізація та продуктивність: агросектор, ІТ та управління
Сектори, що історично є фундаментом українського експорту, змінять модель зайнятості завдяки автоматизації. Відтак, загальна чисельність працівників у сільському господарстві скоротиться до 1,57 млн осіб внаслідок глобального підвищення продуктивності праці. В той самий час, сфера ІТ зберігатиме відносно стабільну кількість фахівців (близько 263 тисяч), проте цифрові рішення стануть базовою вимогою для більшості інших професій.
В умовах масштабування бізнесу гострий запит очікується на кваліфікованих фахівців базових бізнес-напрямків: економістів, фінансистів, професійних аудиторів та юристів. Крім того, ускладнення операційної діяльності змусить підприємства активно шукати вузькопрофільних управлінців – зокрема, менеджерів великих інфраструктурних проєктів та компетентних спеціалістів із контролю якості виробничих процесів.
Звідки бізнес братиме нових фахівців
Для забезпечення економічного зростання та заміщення кадрів, що вийдуть на пенсію, у 2032–2036 роках Україні знадобиться близько 2,62 млн нових працівників. При цьому, найбільший кадровий дефіцит прогнозується у таких групах:
- кваліфіковані робітники з інструментом (потреба у 516 тис. нових фахівців);
- професіонали та аналітики різних профілів (427 тис.);
- працівники сфери торгівлі та послуг (333 тис.);
- робітники металургійних і машинобудівних професій (282 тис.).
Наголошується, що покрити цей попит виключно за рахунок випускників закладів освіти буде неможливо, тому українським компаніям доведеться розробляти нові стратегії для залучення мігрантів та повернення економічно неактивного населення до зайнятості.
Нагадаємо, раніше Abiznes писало про те, що Мінекономіки запускає програму "Досвід має значення", яка орієнтована на працевлаштування українців віком 50+.