5 січня російські безпілотники здійснили удар по олійноекстракційному заводу Bunge у Дніпрі, відомому виробництвом соняшникової олії ТМ "Олейна". Внаслідок атаки на міські дороги вилилось приблизно 300 тонн продукту та спричинило значні труднощі для міської інфраструктури та комунальних служб.
Про це повідомив мер Дніпра Борис Філатов 5 січня.
"Терміново.Я знову повторюю. Я не розумію чому наша пропаганда мовчить, коли болотні па..и бомбардують суто цивільне виробництво, а ми робимо вигляд, що це абстрактні "промислові підприємства". При тому, що мільйоне (!) місто все бачить на власні очі!!!", — написав Філатов.
300 тонн олії на Набережній: росіяни знову атакували завод Олейна у Дніпрі
За словами Бориса Філатова, найбільш постраждала ділянка Набережної, де олія утворила щільний шар на проїжджій частині. Комунальні служби оперативно розпочали прибирання: засипають дорогу піском і спеціальними сумішами для зменшення ковзання та подальшого розповсюдження продукту.
Через масштабність розливу рух Набережною буде обмежений на 2–3 доби. Філатов закликав водіїв поставитися до ситуації з розумінням та дякувати комунальникам за роботу у складних умовах. Оновлення щодо перекриття доріг і роботи громадського транспорту публікуватимуться на офіційних ресурсах міської ради.
Повторний удар під час прибуття рятувальників
За даними міської влади, через кілька хвилин після першого прильоту російські дрони повторно атакували завод саме тоді, коли на місце прибули рятувальні служби. Інформації про жертви або постраждалих наразі немає.
Філатов наголосив, що підприємство належить американській компанії Bunge зі Сент-Луїса, штат Міссурі, і закликав поширювати цю інформацію на міжнародному рівні. У такий спосіб атака набуває глобального економічного значення, підкреслюючи ризики для іноземного бізнесу в зоні конфлікту.
Олійний завод Bunge: мережа світового рівня
Bunge Global SA — один із лідерів світового агропромислового ринку, заснований у 1818 році в Сент-Луїсі. Компанія входить до "великої четвірки" зернотрейдерів разом із Cargill, ADM та Louis Dreyfus. Спеціалізується на переробленню олійних культур та виробництві харчових інгредієнтів. Після злиття з Viterra у 2025 році значно розширила глобальні логістичні можливості.
В Україні завод Bunge працює з 2002 року. Підприємство є одним із ключових експортерів зерна та виробників соняшникової олії. Завод у Дніпрі забезпечує повний цикл виробництва — від перероблювання насіння до рафінації та фасування олії під брендом "Олейна". У 2023 році компанія завершила продаж свого російського бізнесу Exoil Group.
Наслідки російської атаки для економіки України
Атака по Bunge має як локальні, так і міжнародні наслідки. Локально:
- критичне навантаження на транспортну інфраструктуру,
- створила затори,
- ускладнила роботу комунальних служб.
Міжнародно: підкреслює вразливість іноземних інвестицій в умовах війни та ризики для глобальних ланцюгів постачання продуктів харчування.
Мер Дніпра закликав міжнародні ЗМІ та бізнес-спільноту поширювати інформацію про інцидент, щоб продемонструвати напрямок ударів по цивільних і корпоративних об'єктах та привернути увагу до відповідальності Росії на світовому рівні.
Філатов порадив мешканцям планувати маршрути з урахуванням тимчасового перекриття Набережної та стежити за офіційними ресурсами щодо роботи громадського транспорту.
Найдорожчий соняшник за час війни: Україна втрачає експортний потенціал
Україна залишається світовим лідером із виробництва соняшникової олії, яка формує понад 20% агроекспорту країни. У 2024 році обсяг експорту склав $5,1 млрд, проте 2025-й показав структурні проблеми у секторі через дефіцит сировини, погодні виклики та російську війну.
Врожай насіння соняшнику у 2024–2025 маркетинговому році знизився на 14%, а внутрішні ціни зросли удвічі – до 25–28 тис. грн за тонну. Через це низка заводів тимчасово скорочувала перероблення або переходила на сою та ріпак, щоб підтримати обсяги виробництва та продажів.
Цьогорічні ціни рекордні, але обсяги падають
Найбільший гравець ринку, Kernel, у вперше почав перероблення альтернативних олійних культур, що дозволило компанії утримати частку у 27% українського експорту олії, попри 5% падіння обсягів. Прибуток компанії зріс на 42%, до $238 млн, завдяки диверсифікації та адаптації до ринкових умов.
За дев'ять місяців 2025 року Україна експортувала на 31% менше соняшникової олії, ніж торік – 3,2 млн тонн на $3,7 млрд. Причина – низький урожай через погодні екстремуми: посуху, заморозки та проливні дощі під час збору.
Попри зниження обсягів, ціни на світовому ринку залишаються рекордними: експортні котирування зросли на 44%, до $1162 за тонну. Все разом робить українську олію однією з найдорожчих у світі, проте високі ціни не компенсують повністю зменшення обсягів.
Основні гравці на українському ринку
Крім Kernel, ключовими переробниками залишаються:
- Bunge,
- МХП,
- "Віойл",
- "Оліяр".
Вони контролюють більшість українського експорту олії. Фахівці прогнозують, що забезпеченість заводів сировиною буде достатньою до середини зими, після чого розпочнеться конкуренція за залишки врожаю.
Експортне мито на сою та ріпак стимулює внутрішнього перероблення, а завантаженість олійних підприємств росте з 62% до 80%. Водночас висока конкуренція за соняшник може зменшити маржинальність переробників, якщо внутрішні ціни зрівняються з експортними.
Україна залишається ключовим гравцем на світовому ринку соняшникової олії, але дефіцит сировини, російські удари та погодні ризики створюють нові виклики для виробників і переробників.