Порошенко Петро Олексійович — український політик, державний діяч і підприємець, 5-й президент України, народний депутат України, лідер партії "Європейська солідарність".
Особисті дані
Місце та дата народження — 26 вересня 1965 р., Болград, Одеська область, УРСР.
Склад сім'ї — батько, Олексій Порошенко (1936-2020 рр.), працював у сфері міської сільгосптехніки, а мати, Євгенія Сергіївна Порошенко (1937-2004 рр.), обіймала посаду головного бухгалтера в управлінні сільського господарства. Брат – Михайло (1957-1997 рр.).
Дружина – Марина Порошенко (1962 р.н.), лікар-кардіолог. Сини — Олексій (1985 р.н.) і Михайло (2001 р.н.), дочки — Євгенія (2000 р.н.) та Олександра (2000 р.н.). Онуки — Петро (2014 р.н.) та Єлизавета (2016 р.н.).
Освіта — у 1989 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю "Міжнародна економіка".
2002 р. — захистив дисертацію на тему "Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні".
Персональні факти з біографії: найвідоміший актив Петра Порошенка — корпорація "Roshen".
Професійна діяльність
1990-1991 рр. — розпочав кар'єру, працюючи заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців "Республіка".
1993-1998 рр. — обіймав посаду генерального директора Українського промислово-інвестиційного концерну.
Був власником концерну "Укрпромінвест", ліквідованого у 2012 році. Його бізнес включає "Укрпромінвест-Агро", телеканал "5 канал" та низку інших підприємств. Раніше до його активів входила автомобільна корпорація "Богдан", але у 2009 році контрольний пакет акцій викупив його тодішній партнер Олег Свинарчук. Також йому належать підприємства з виробництва скла та крохмалю, страхова компанія та Міжнародний інвестиційний банк.
Статки
2013 р. — Forbes оцінював активи Петра Порошенка в $1,6 млрд. Пізніше, за даними видання, його статки зменшилися до $1,4 млрд.
2014 р. — посів 6-те місце в рейтингу найбагатших українців із капіталом у $1,3 млрд. Загальна сума доходів за 2014 рік становила 368,9 млн грн.
2015 р. — його статки оцінили у $750 млн, Порошенко став 8-м у рейтинзі найбагатших людей країни. До кінця 2015 року його капітал оцінювали у $970 млн, наприкінці року був виключений зі списку Forbes.
2017 р. — Порошенко, володів близько 839 млн грн грошових активів і доходів, а також був кінцевим бенефіціаром 102 компаній.
2018 р. — Петро Порошенко задекларував 1,56 млрд грн доходів. До свого проміжного виборчого фонду він вніс 585 млн грн власних коштів, з яких 330 млн грн було витрачено на телевізійну рекламу.
2019 р. — статки Порошенка оцінили у $1,253 млрд.
2020 р. — статки олігарха оцінили в $1,4 млрд, що повернуло його у реальний список мільярдерів за версією Forbes. За 2020 рік Порошенко задекларував 222 млн грн доходів, з яких 214 млн – дивіденди, 7 млн – проценти за депозитами. Він сплатив понад 23 млн грн податків і військового збору та витратив 150 млн грн на благодійність.
2021 р. — Порошенко задекларував найбільші готівкові заощадження серед усіх парламентарів чинного скликання ВРУ – 51,2 млн доларів і 423,3 млн грн.
Благодійність
1998-наші дні — має власний благодійний фонд.
З початку російської агресії у 2014 році і до весни 2022 року Петро Порошенко та пов'язані з ним структури спрямували 2,3 мільярда гривень на благодійність, із яких 1,3 мільярда гривень – на потреби армії.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, станом на червень 2024 року, Порошенко та його фонд надали 5,4 мільярда гривень на допомогу Збройним Силам України.
Політика
1998 р. — був обраний народним депутатом України від округу №12 (м. Вінниця) як самовисуванець.
2000 р. — заснував фракцію "Солідарність", яка згодом перетворилася на однойменну партію.
Грудень 2001 р. — партія "Солідарність" стала частиною виборчого блоку Ющенка "Наша Україна", а Петро Порошенко очолив виборчий штаб цього блоку.
2002 р. — був обраний народним депутатом України 4-го скликання як самовисуванець від виборчого округу №12 (м. Вінниця) і став членом фракції "Наша Україна".
Липень 2004 р. — був заступником керівника штабу коаліції "Сила народу", а з моменту створення партії Народний союз "Наша Україна" — став частиною її керівництва.
8 лютого 2005 р. — отримав посаду секретаря РНБО.
2006 р. — був обраний народним депутатом України V скликання від Блоку "Наша Україна" під №33 у списку. Обіймав посаду голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та був членом фракції Блоку "Наша Україна".
2007–2014 рр. — був членом Ради НБУ.
2009–2010 рр. — обіймав посаду міністра закордонних справ.
Березень-грудень 2012 р. — працював міністром економічного розвитку і торгівлі України.
2012 р. — був обраний народним депутатом України 7-го скликання як самовисуванець. Протягом каденції пропустив більш ніж половину пленарних засідань ВРУ.
2014 р. — став 5-м Президентом України, перемігши у першому турі виборів як самовисуванець.
2019 р. — балотувався на посаду Президента України як безпартійний самовисуванець. У другому турі, 21 квітня 2019 року, набрав 24,45% голосів і поступився Володимиру Зеленському. Після поразки на виборах був обраний народним депутатом України 9-го скликання від партії "Європейська Солідарність" під №1 у списку. Після обрання його фракція стала опозиційною до монобільшості "Слуги народу" в парламенті.
20 грудня 2021 р. — ДБР оголосило п'ятому президенту України Петру Порошенку підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі щодо постачання вугілля з окупованого Донбасу.
19 січня 2022 р. — Печерський районний суд обрав Петру Порошенку запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Він був зобов'язаний залишатися в межах Київської області та здати закордонні паспорти.
Лютий 2024 р. — ДБР завершило досудове розслідування у справі щодо Петра Порошенка, якого підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації в межах справи про постачання вугілля з окупованого Донбасу.
Нагороди
- 1997 — Заслужений економіст України.
- 1998 — Орден "За заслуги" III ступеня.
1999 — Орден "За заслуги" II ступеня. - 1999 — Державна премія України в галузі науки й техніки.
2010 — іспанський Великий хрест ордена "За громадянські заслуги". - 2014 — молдовський Орден Республіки.
- 2014 — польський Орден Білого Орла.2015 — Відзнака МВС України "Вогнепальна зброя".
- 2015 — Орден святого Князя Володимира I ступеня.
- 2016 — болгарський Орден "Стара планина" зі стрічкою.
- 2016 — Почесний громадянин Верони.
- 2016 — словенський Орден "За виняткові заслуги".
- 2017 — саудитський Орден Короля Абдулазіза.
- 2018 — литовський Великий хрест ордена Вітовта Великого.
- 2018 — Орден святого апостола Андрія Первозваного (УПЦ КП).
- 2018 — Почесний доктор Стамбульського університету.
- 2019 — Пам'ятна медаль — хрест Панагія Паммакарістос (Константинопольська православна церква).