Гончаренко Олексій Олексійович — політик, громадський діяч, народний депутат України, активний учасник міжнародних ініціатив і гуманітарних проєктів.
Особисті дані
Місце та дата народження — 16 вересня 1980 р., м. Одеса, УРСР.
Склад сім'ї в якій народився та яку створив — мати Марина Гончаренко, працювала в Одеському порту, згодом — учителем у школі № 62 та Приморському ліцеї. Батько — Олексій Костусєв, політик, економіст, колишній мер Одеси (2010–2013 рр.), член Партії регіонів. Батьки розлучилися, коли Олексію було 3 роки. Після цього він був записаний на прізвище матері — Гончаренко.
Олексія Гончаренко сім'я складається з дружини Ольги та двох синів — Олексія і Кирила.
Освіта — 1986–1996 рр. — навчався у школах № 62, № 35, а завершив освіту у гімназії № 2 міста Одеси.
1994 р. — почав працювати у дитячому садку на Французькому бульварі, викладаючи англійську мову.
1996 р. — став дипломантом олімпіади з біології. Гончаренко Олексій Олексійович освіту здобув у Одеському державному медичному університеті на спеціальності "педіатрія", куди вступив результатами співбесіди.
2002 р. — закінчив університет з відзнакою.
2002–2005 рр. — навчався в Академії народного господарства при Уряді Російської Федерації (м. Москва), здобув другу вищу освіту за спеціальністю "економіка та фінансовий менеджмент".
2006 р. — став учасником Програми Фонду Джона Сміта (Велика Британія), проходив півторамісячне стажування у Парламенті Сполученого Королівства, місцевому самоврядуванні м. Лютон і Національній асамблеї Уельсу.
Професійна діяльність
1999–2001 рр. — Олексій Олексійович Гончаренко працював на Одеській станції швидкої медичної допомоги.
Статки
2020 р. — придбав квартиру в Києві площею 47,3 кв. м. Раніше володів квартирою в Одесі площею 141,2 кв. м.
2022 р. — Олексій Гончаренко задекларував зарплату у Верховній Раді у розмірі 378 401 грн, а також відсотки від банківського вкладу — 21 035 грн.
2024 р. — Олексій Гончаренко задекларував:
- $63 796, 2776 євро та 97 573 грн на банківських рахунках;
- $40 000 та €10 000 готівкою
2024 р. — Олексій Гончаренко задекларував загальний дохід — 2,918,910 грн, основне джерело доходу — міжнародна співпраця, а саме:
- $2,173,528 грн від канадської компанії Awards Media Group Inc;
- 5041 грн — гонорар за лекцію у Гарвардському коледжі.
Благодійність
2022 р. — задекларував 1 млн грн витрат на благодійність. Брав участь у соціальних ініціативах, спрямованих на допомогу внутрішньо переміщеним особам, військовим і постраждалим від війни.
Політика
2001 р. — обраний керівником молодіжної організації Одеського обласного відділення Партії зелених України.
2002 р. — уперше балотувався до Одеської міської ради від округу у селищі Таїрова, але вибори програв. Після цього працював помічником депутата міськради.
2005 р. — очолив Одеську міську організацію партії "Союз" і громадську організацію "Якість життя". Наприкінці 2005 року міська та обласна організації партії "Союз" влилися до "Партії регіонів".
2006 р. — Гончаренко депутат Одеської міської ради від "Партії регіонів" (V скликання).
2007 р. — очолив комісію з удосконалення структури управління містом (діяла до грудня 2008 року).
2010 р. — обраний депутатом Одеської обласної ради від "Партії регіонів", № 2 у мажоритарному списку (Приморський та Суворовський райони Одеси). Отримав 57 000 голосів — один із найвищих результатів в області. У листопаді став заступником голови Одеської обласної ради.
7 серпня 2012 р. — зареєстрований кандидатом у народні депутати за 133 мажоритарним округом (Київський район Одеси), але вибори програв.
Лютий 2014 р. — після Революції Гідності депутат Гончаренко вийшов із "Партії регіонів" та звільнився з посади першого заступника голови облради.
Травень 2014 р. — став довіреною особою кандидата у президенти Петра Порошенка та очолив обласну організацію партії "Солідарність".
14 серпня 2014 р. — обраний головою Одеської обласної ради.
26 жовтня 2014 р. — обраний народним депутатом VIII скликання за списком партії Блок Петра Порошенка (БПП). Після обрання склав повноваження голови облради та став членом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
2019 р. — брав участь у позачергових парламентських виборах як самовисуванець по округу № 137 (Одеська область). Переміг, отримавши 29,55 % (20 425 голосів), випередивши кандидата від "Слуги народу" Олексія Муконіна (24,45 %) та самовисуванця Леоніда Клімова (23,09 %).
21 серпня 2019 р. — увійшов до фракції "Європейська Солідарність".
Скандали
1 березня 2015 р. — нардеп Гончаренко незаконно затриманий поліцією в Москві під час траурної ходи пам'яті Бориса Нємцова. Був переданий Слідчому комітету РФ щодо подій 2 травня 2014 року в Одесі. Порушено дипломатичний імунітет делегата ПАРЄ, того ж дня звільнений і переданий Посольству України.
2 березня 2015 р. — МВС РФ заявило, що не має претензій до депутата.
8 лютого 2017 р. — Гончаренко опублікував фото, де написав слово "nein" на уламку Берлінського муру біля посольства Німеччини в Києві — протест проти висловлювань посла Ернста Райхеля щодо можливості виборів на Донбасі у присутності російських військ. Посольство Німеччини назвало це "пошкодженням об'єкта" і "порушенням Віденської конвенції".
23 лютого 2017 р. — стало відомо про зникнення Гончаренка. Про це повідомив нардеп Олександр Бригинець, прокуратура та СБУ підтвердили факт "викрадення". Згодом з'ясувалося, що зникнення інсценували у рамках спецоперації СБУ.