Татаров Олег Юрійович — український юрист, адвокат та державний службовець, з 2020 року обіймає посаду заступника керівника Офісу Президента України. Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.
Особисті дані
Місце та дата народження — 31 серпня 1982 р., м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, УРСР.
Склад сім'ї в якій народився та яку створив — про батьків Олега Татарова немає інформації у вільному доступі, як і про його дитинство.
Колишня дружина — Тетяна Олександрівна Татарова (керівниця благодійного фонду "Для дітей"). Колишній тесть — Олександр Павлушин. Має дочку та сина.
Освіта — 2003 р. — закінчив Національний університет внутрішніх справ.
2005 р. — отримав диплом магістра в Національній академії внутрішніх справ.
2010 р. — закінчив КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю "облік та аудит".
Пізніше навчався в Лондонському університеті та отримав європейську ліцензію адвоката.
Персональні факти з біографії — має науковий ступінь доктора юридичних наук і вчене звання професора.
Татаров Олег — автор понад 300 наукових праць з кримінального процесу та діяльності правоохоронних органів.
Викладав дисципліни з кримінального процесу та міжнародної правової допомоги.
Професійна діяльність
1999–2014 рр. — служба в органах внутрішніх справ, підполковник міліції.
2011–2014 р. — заступник начальника Головного слідчого управління МВС, керував контролем за розслідуванням злочинів під керівництвом міністра Віталія Захарченка. Під час Революції Гідності публічно виправдовував дії міліції проти протестувальників.
Квітень 2014 р. — Татаров звільнений з МВС.
2014–2020 рр. — адвокатська діяльність, керівний партнер об'єднання "Татаров, Фаринник, Головко" (згодом — "Credens").
2014-2017 рр. — очолював правовий департамент "Укрбуду", поєднуючи роботу з адвокатською практикою. Захищав інтереси низки публічних осіб:
- експершого заступника глави адміністрації Януковича Андрія Портнова;
- народного депутата від "Опозиційного блоку" Вадима Новинського у справі щодо УПЦ МП (2016);
- Олесю Кузнєцову, вдову Івана Кузнєцова, який напав на активіста Сергія Стерненка (2019) — у справі вимагав для Стерненка підозру в умисному вбивстві.
2015 р. — отримав свідоцтво адвоката в Україні.
2019 р. — отримав європейську ліцензію адвоката.
Статки
2022 р. — у річній декларації Олег Татаров зазначив:
- Нерухомість — кілька земельних ділянок у Київській обл., квартири (у Києві та інвестиції у ФФБ на новобудови), машиномісця, нежитлові приміщення. Також вказав оренду житла у Словаччині.
- Авто — Mercedes-Benz GLS 400 (2019 р., на дружині).
- Доходи — зарплата Татарова в ОПУ – 501 тис. грн, дохід дружини від бізнесу – 7 млн грн, $400 тисяч і 5,4 млн грн готівкою, на рахунках – понад 321 тис. євро і 778 тис. грн.
- Внески у ФФБ (новобудови) – 8,95 млн грн.
Благодійність
Його колишня дружина очолює благодійний фонд "Для дітей". Сам Татаров в Україні відкрито не асоціюється з благодійними проєктами.
Політика
У часи Євромайдану працював у МВС, де коментував справи щодо протестів, що викликало резонанс та критику з боку громадськості.
2020 р. — після призначення заступником голови ОП його діяльність неодноразово викликала протести, петиції та звинувачення у зв'язках із колишніми представниками влади часів Януковича.
Скандали
Призначення Татарова в ОПУ розкритикували журналісти, політологи та громадські організації, зокрема ГО "Родини Небесної сотні". У Мін'юсті наголошували, що воно суперечить закону про люстрацію. Президент України Володимир Зеленський пояснював, що "несправедливо вважати всіх керівників часів Януковича старою владою".
Листопад 2020 р. — у коментарі виданню "Закон і бізнес" Татаров назвав директора НАБУ Артема Ситника "коренем проблем в антикорупційній політиці держави", а НАБУ — "не українською історією". Ці висловлювання були особистою думкою Татарова, в Офісі Президента заявили, що вони не відображають офіційної позиції глави держави.
1 грудня 2020 р. — прокурори були готові вручити підозру Татарову у співучасті в наданні хабара посадовцю експертної установи МВС в рамках справи ексдепутата Микитася. Але Ірина Венедіктова незаконно змінила їх і зірвала вручення.
14 грудня 2020 р. — Печерський райсуд незаконно зобов'язав забрати справу Олега Татарова у НАБУ.
18 грудня 2020 р. — виконувач обов'язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук підписав підозру Татарову.
21 грудня 2020 р. — Татаров отримав підозру у НАБУ.
23 грудня 2020 р. — заступник Венедіктової незаконно передав справу до СБУ.
28-30 грудня 2020 р. — САП замінили прокурори Офісу генпрокурора, які відмовилися просити арешт для Татарова.
13 січня 2021 р. — Антикорсуд підтвердив, що справа підслідна виключно НАБУ.
21 січня 2021 р. — прокурори змінили підозру ексдепутату Микитасю, аби врятувати Татарова від Антикорсуду.
28 січня 2021 р. — прокурори офіційно попросили Антикорсуд не здійснювати судовий контроль у справі Татарова.
4 лютого 2021 р. — Антикорсуд зупинив виконання незаконного рішення Печерського суду. Протягом кількох місяців ВАКС не може переглянути незаконне рішення Печерського суду — Офіс генпрокурора і ДБР не передають матеріали.
19 лютого 2021 р. — Татаров почав незаконний процес із скасування підозри у Шевченківському суді.
1 березня 2021 р. — у справі спливли строки розслідування.
2024 р. — журналісти "Схем" з'ясували, що після окупації Криму Олег Юрійович Татаров щонайменше 9 разів літав у Москву, використовуючи транзит через Мінськ.
Нагороди
2013 р. — премія імені Ярослава Мудрого.
2014 р. — заслужений юрист України (присвоєно Віктором Януковичем під час Євромайдану).