Національний банк України виступив із пропозицією запровадити оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, які наразі не обкладаються митом. Ініціатива викладена у жовтневому Інфляційному звіті НБУ за 2025 рік і покликана зменшити вплив імпорту на економіку.
За підсумками перших дев'яти місяців 2025 року, дефіцит поточного рахунку сягнув $24,9 млрд — найвищого показника за останні роки. Основна причина — зростання імпорту на тлі стабільного або навіть скороченого експорту.
НБУ хоче податками приборкати імпорт: що це означає для українців
Високий дефіцит поточного рахунку, за оцінкою НБУ, є прямим наслідком:
- значних оборонних витрат,
- постійній потребі у відновленні інфраструктури,
- змін у структурі економіки, спричинених війною.
Проте у контексті імпорту помітну частку займають споживчі товари, які українці активно замовляють із закордонних онлайн-магазинів. Кількість посилок вартістю до 150 євро за останні два роки зросла в кілька разів, що, за оцінками аналітиків, призвело до мільярдних втрат валютних резервів.
Саме цей сегмент імпорту Нацбанк вважає "критичним" на 2025 рік. Та таким, що не мають вирішального значення для обороноздатності чи відбудови країни.
Нові ініціативи від Нацбанку
НБУ пропонує розширити коло імпортних товарів, які підлягатимуть оподаткуванню, зокрема:
- посилки з-за кордону до 150 євро,
- електромобілі,
- предмети розкоші та товари не першої потреби.
Регулятор вважає, що запровадження податків на некритичний імпорт дозволить зменшити тиск на валютний ринок і підтримати макрофінансову стабільність без шкоди для економічного зростання.
"Запровадження оподаткування некритичних у воєнний час напрямів матиме обмежені негативні наслідки для економіки", – зазначає НБУ.
Скільки відправлень в Україну вже обклали митом і що це дало бюджету — підсумки 2024 року
У 2024 році кількість міжнародних посилок, що потрапили в Україну, досягла 75 мільйонів. Показник на третину більше, ніж до початку повномасштабної війни. Загалом за останні чотири роки українці отримали 272,4 мільйона відправлень, свідчать дані Опендатаботу.
Втім, лише 0,75% з них потрапили під оподаткування. Решта пройшли без мита — завдяки порогу у 150 євро для безподаткових покупок. Кожна 134-та посилка приносила до бюджету бодай якісь надходження.
Попри невелику частку оподаткованих відправлень, бюджет отримав 668 млн грн митних платежів з 2020 по 2024 рік. У 2024 році надходження склали 185 млн грн — це на 15% більше, ніж у 2023-му. В середньому, держава отримувала близько 8 євро (351 грн) з однієї оподаткованої посилки. Та частка доходів від податків залишається символічною на тлі вибухового попиту на імпортні товари.
Очікуваний ефект для економіки та споживачів від оподаткування посилок до 150 євро
Нацбанк прогнозує, що введення мита чи ПДВ на невеликі міжнародні відправлення може:
- скоротити дефіцит поточного рахунку;
- стабілізувати курс гривні;
- збільшити надходження до держбюджету;
- посилити внутрішній попит на українські товари.
Економісти оцінюють потенційний ефект від такого кроку у кілька мільярдів гривень на рік. Для споживачів, нововведення НБУ, втрата звичних каналів до імпортної продукції, підвищення витрат з сімейного бюджету та стимул до переорієнтації на українські аналоги.
Та наразі важко говорити про результати нових ініціатив. Ідея НБУ поки перебуває на етапі обговорення. Для її реалізації потрібні зміни до податкового та митного законодавства, які має ухвалити Верховна Рада.
Якщо ініціативу підтримають, нові правила можуть почати діяти вже у 2026 році. У Нацбанку підкреслюють: головна мета — збалансувати імпорт, а не створити додатковий тиск на споживачів. Та результати реформ оподаткування вже є очевидними. Вплив рішень НБУ відіб'ється на кожному.
У логістичній компанії Meest прогнозують, що нові правила спричинять подорожчання товарів на 20–30%, збільшення часу доставлення та навантаження на митницю.
За підрахунками компанії, для обробки оновленого обсягу відправлень потрібно буде збільшити штат митників у десять разів, що означає сотні мільйонів гривень додаткових витрат щомісяця.
Окреме занепокоєння викликає питання волонтерських закупівель: за оцінками Meest, до 30% міжнародних посилок мають відношення до постачання товарів для Збройних сил України.
Водночас співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк наголошує: підвищення податків на дрібні товари може сповільнити споживчий попит і пригальмувати відновлення економіки.
Питання оподаткування посилок до 150 євро перетворюється на один із ключових тестів для економічної політики уряду. Держава прагне збалансувати бюджет і закрити податкові шпарини, але ризикує втратити динаміку електронної торгівлі.