Під час New Food Summit 2025 компанія Gradus Research представила результати третьої хвилі дослідження про те, як війна трансформує харчову поведінку українців. Нові дані свідчать: харчування перестало бути просто щоденною звичкою — воно стало відображенням соціальної та психологічної адаптації суспільства.
Gradus Research: 72% українців скоротили витрати на продукти
Понад 56% опитаних українців заявили, що змінили свої харчові звички під впливом війни — це на 7 пунктів більше, ніж у 2024 році. Зміни стосуються не лише складу кошика чи частоти приймання їжі, а й більше ставлення до ідеї "здорового життя".
Головні чинники, які вплинули на українців у 2025 році:
- інфляційний тиск,
- емоційний стрес,
- зміни у ритмі життя через атаки та перебої з енергопостачанням.
У реальності постійної нестабільності навіть простий прийом їжі перетворюється на акт самозбереження. Цінність моменту зростає в рази.
Солодке під забороною, делікатеси — розкіш: як українці економлять на їжі
Дослідження показало — найбільш чутливими до змін виявилися жінки та люди віком 55+. Для цієї категорії харчування стало своєрідною "точкою стабільності" у середовищі, де все інше постійно змінюється. Хронічна втома, порушення сну, нестача енергії — усе це впливає на частоту та якість споживання їжі.
"Повномасштабна війна зробила харчування для українців не просто фізіологічною потребою, а частиною механізму виживання. Через їжу ми намагаємося впорядкувати життя, знайти стабільність і хоч якусь нормальність у щоденному стресі", — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research.
Ще більша економія — нова норма
Навіть після років війни українці продовжують переглядати споживчі пріоритети. Частка тих, хто скоротив витрати на продукти, зросла з 67% до 72%, лише за останній рік. Тенденція на зріст буде продовжуватися.
Найменше економлять мешканці Києва та Заходу України, де доходи залишаються відносно стабільними. Натомість Схід і Південь демонструють найжорсткіші сценарії економії щодо харчування.
Найчастіше українці урізають "емоційні" статті витрат — кондитерські вироби, снеки та делікатеси:
- жінки відмовляються від солодкого — 54%,
- молодь обмежує витрати на алкоголь — 26%.
Поведінка споживачів стає дедалі більш усвідомленою. Українці уникають надлишкових витрат, ретельніше планують покупки. Поняття "здорове харчування" тепер означає не просто баланс білків і вітамінів, а доступ до їжі та можливість готувати вдома.
Як проводилося дослідження Gradus Research
Gradus Research традиційно використовує цифровий підхід. Анкетування здійснювалося через мобільний застосунок Gradus. Вибірка — 1000 респондентів. Міста з населенням понад 50 000 осіб, вік 18–60 років. У дослідженні не брали участь мешканці тимчасово окупованих територій і регіонів, де тривають активні бойові дії.
Ціни на продукти в Україні зростають: що подорожчало наприкінці жовтня 2025 року
Наприкінці жовтня в Україні зафіксовано нову хвилю зростання цін на основні харчові продукти. За даними НДІ "Украгропромпродуктивність", станом на 21 жовтня 2025 року: більшість базових товарів демонструють поступове, але стабільне подорожчання.
Лідером зростання традиційно став хліб.
- Пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку подорожчав на 0,6%, до 45,53 грн/кг;
- Першого ґатунку — на 0,5%, до 40,56 грн/кг;
- Житньо-пшеничний зріс на 0,5% — 39,52 грн/кг;
- Батон — +0,6%, тепер у середньому 54,68 грн/кг.
Найвищі ціни на хліб спостерігаються у Києві, Київській, Рівненській і Чернігівській областях. Найнижчі — в Одеській, Вінницькій, Закарпатській і Миколаївській.
Борошно пшеничне вищого ґатунку подорожчало на 0,3%, середня ціна — 24,86 грн/кг. Лідери подорожчання — Рівненська, Одеська області та Київ. Миколаївська, Вінницька і Львівська утримують найнижчі показники.
Макаронні вироби подорожчали незначно — на 0,1%, до 37,05 грн/кг. Найдорожче — у Харківській області, найдешевше — на Півдні, зокрема у Миколаївській і Херсонській.
На ринку круп зафіксовано мінімальні коливання:
- Гречка — +0,7%, 39,54 грн/кг;
- Пшоно — +0,3%, 27,95 грн/кг;
- Рис — без змін, 58,15 грн/кг;
- Манка — стабільна, 25,78 грн/кг;
- Вівсянка — також без змін, 32,17 грн/кг.
Рекордні ціни на крупи тримаються у Рівненській області та Києві. Найнижчі — у Закарпатській, Львівській і Чернігівській.
Соняшникова рафінована олія додала 1,2% і коштує 72,72 грн/л. Найдорожчі пропозиції зафіксовано у Київській області та столиці. Найдешевші — у Львівській і Волинській.
Натомість цукор подешевшав — на 0,2%, до 32,72 грн/кг. Найвищі ціни — у Харківській області та Києві, найнижчі — у Львівській і Миколаївській.
Основним драйвером підвищення є логістика та енергоносії, а не дефіцит товарів. Західні області продовжують демонструвати нижчі ціни завдяки кращим логістичним зв'язкам із ЄС.
Нагадаємо, прожитковий мінімум у 3 300 грн у 2026 році не покриває реальні потреби українців. Експерти та Данило Гетманцев оцінюють його на рівні щонайменше 10 000 грн.