Впровадження механізму вуглецевого мита CBAM може вкрай негативно вплинути на економіку України. За даними аналітиків GMK Center, у перший рік дії цього податку втрати можуть скласти 202 мільйони доларів, а до 2030 року можуть сягнути суми в 1,44 мільярда доларів щорічно. Особливо гостро проблема торкнеться металургійного комплексу України, на який припадає 93% експорту та який підпадає під дію CBAM.
Вплив вуглецевого мита CBAM на український бізнес
Ольга Семків, директорка проєктів зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг", наголошує на тому, що Україна та її промисловість не зможе належним чином підготуватись до нових вимог в умовах війни. За її словами, українські підприємства наразі не мають ні ресурсів, ні експертизи для складання необхідної звітності.
Окремою проблемою стане вплив CBAM на малий та середній бізнес. Щорічно українські компанії експортують до ЄС 55-60 тисяч тонн металопродукції: металоконструкції, резервуари, контейнери, болти, гвинти та інші вироби. Хоча ці підприємства не мають власного виробництва чавуну чи сталі, вони все одно будуть змушені надавати складну звітність європейським імпортерам. Це своєю чергою може стати серйозним технічним бар'єром для торгівлі.
Наслідки для промисловості
Ситуація ускладнюється тим, що 89% української сталі виробляється методами з високою вуглецевою інтенсивністю. Без відповідних поступок з боку ЄС це може призвести до повної втрати конкурентоспроможності української металургійної продукції на європейському ринку. За прогнозами експертів, платежі CBAM за постачання чавуну можуть досягти 160 доларів за тонну у 2030 році. Тож фактично експорт цієї продукції стане економічно недоцільним.
Асоціація "Укрцемент" також висловила занепокоєння, заявивши, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до остаточної втрати конкурентоздатності українськими виробниками цементу. Вони пропонують уряду домовлятися про приєднання до CBAM на декларативних умовах – подавати звітність без сплати мита, використовуючи війну як форс-мажорну обставину.
Шлях до компромісу
Експерти та представники галузі закликають український уряд ініціювати переговори з Євросоюзом щодо відтермінування впровадження CBAM для України. Підставою для цього може стати стаття 30.7 регламенту, яка передбачає можливість зміни підходу до країн, що опинилися в надзвичайних обставинах. За словами Муси Магомедова, представника парламентського підкомітету з промполітики, саме військова агресія проти України має стати ключовим аргументом у переговорах з європейськими партнерами.
Без конструктивного діалогу між Україною та ЄС та досягнення компромісу щодо особливих умов для української промисловості, наслідки можуть бути катастрофічними для цілих галузей української економіки, які й так перебувають під тиском військового часу. Як зазначає видання Politico, виникає парадоксальна ситуація: Європа однією рукою надає Україні фінансову допомогу, а іншою впроваджує механізми, що можуть завдати серйозної шкоди українській економіці.
Що таке CBAM?
Механізм транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) – це нова ініціатива Європейського Союзу, спрямована на боротьбу зі зміною клімату та зменшення викидів парникових газів. Суть механізму полягає в економічній компенсації так званих "вуглецевих витоків", які виникають при закупівлі країнами ЄС вуглецемісткої продукції з держав із менш розвиненим вуглецевим регулюванням.
CBAM фактично працює як митний збір на імпортовану продукцію, розмір якого залежить від обсягів прямих викидів парникових газів при її виробництві. Механізм охоплює шість основних категорій продукції: цемент, залізо та сталь, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Ці категорії обрані через їх значний вуглецевий слід при виробництві.
Розмір податку прямо залежить від кількості викидів парникових газів при виробництві імпортованої продукції. При розрахунку враховуються прямі викиди Scope 1, пов'язані з технологією виробництва, а в перехідний період також і непрямі викиди від придбаної енергії. Оплата здійснюється через купівлю спеціальних сертифікатів CBAM на біржі EU ETS, де один сертифікат покриває викиди однієї тонни CO2Е. Станом на січень 2024 року вартість такого сертифіката становила 63,38 євро.
З 1 жовтня 2023 року розпочався перехідний період впровадження CBAM. У цей час імпортери зобов'язані подавати щоквартальну звітність, яка містить інформацію про кількість товарів, фактичні викиди при виробництві, загальні непрямі викиди та ціну на вбудовані викиди вуглецю в країні виробника.
Повноцінне впровадження механізму заплановане на 1 січня 2026 року. З цього моменту імпортери повинні будуть реєструватися як уповноважені декларанти та починати купувати сертифікати CBAM. Також стане обов'язковою щорічна декларація з верифікованим розрахунком вуглецевого сліду. До 2034 року планується розширення переліку товарів та категорій викидів, що підпадають під дію CBAM. Кінцева мета – хопити 100% вбудованих викидів імпортованої продукції.