Українські компанії завершують 2025 рік із переглядом підходів до роботи з персоналом. Активне наймання, інвестиції у компенсаційні пакети та боротьба за таланти стали основними трендами поточного року.
Про це свідчать результати свіжого дослідження ринку праці, проведеного "Європейською бізнес-асоціацією".
Опитування продемонструвало, як компанії реагують на міграцію молоді, зростання конкуренції за фахівців і потребу в нових механізмах утримання кадрів. І все це в умовах війни, економічної нестабільності, мобілізації та збільшення податкового тиску.
Український ринок праці входить у найскладніший рік за десятиліття
Попри зовнішні впливи, компанії у 2025 році продовжили інвестувати в працівників:
- 94% роботодавців зберегли повну виплату зарплат,
- 86% — бонуси та премії.
Хоча порівняно з 2024 роком динаміка знизилася, бізнес розширив спектр підтримки. Понад половина компаній сфокусувалася на розвитку співробітників:
- 59% фінансували навчальні програми,
- 52% — психологічну підтримку.
Серед нових бонусів — компенсація оренди житла, покриття міжнародного страхування та допомога з витратами на релокацію. Дедалі частіше соціальний пакет включає і підтримку сімей. 20% компаній оплачували медичне страхування для родичів.
Бізнес переживає найбільший кадровий голод за десятиліття
У 2025 році компанії зіткнувся з відчутним кадровим дефіцитом. Так, 74% компаній повідомили про значну нестачу спеціалістів. Найкритичніше відчувається брак технічних професій та робітників. Першоджерелом стали міграції, мобілізаційні обмеження, небажання частини ринку повертатися до офлайн-роботи.
Суттєво зросла конкуренція за фахівців зі знанням англійської, яких потребують міжнародні гравці. Водночас компаніям дедалі складніше закривати позиції менеджерів із продажу та середньої ланки — через вимоги фізичної присутності та високе навантаження.
На бізнес вплинув і різкий відтік молоді. 46% бізнесів уже відчули наслідки виїзду спеціалістів 18–22 років. Одним із рішень стало залучення людей старшого віку.
Фокус на ментальному здоров'ї, як новий стандарт корпоративної культури
Психологічний стан команд став одним із ключових ризиків для продуктивності. 87% компаній запроваджують або планують програми ментального здоров'я, але лише 28% вважають, що ефективно долають виклики.
Понад третина роботодавців фіксує високий рівень емоційного вигорання, що створює додатковий тиск на HR-стратегії, особливо у секторах з високим стресом.
Бізнес наполягає на поверненні в офіси
Гібридні формати залишаються домінуючими, але тенденція до повернення команд в офіс посилюється:
- 22% компаній зберігають можливість повної віддаленої роботи.
- 60% застосовують дистанційку лише для частини співробітників.
- 8% перейшли на повністю офісну модель.
Торік останній показник складав 12%. Попри це, більшість роботодавців не поспішають робити офіс обов'язковим. 63% не планують примусового повернення, але 37% допускають часткове згортання дистанційних форматів.
Плани бізнесу на 2026 рік: зарплати зростатимуть, чотириденний тиждень — поки відкладено
Головним трендом наступного року визначено підвищення доходів працівників. 94% компаній закладають збільшення зарплат, переважно на рівні 5–15%. Окремо 10% компаній готуються підвищити оплату на 16–20%. Лише невелика частка бізнесів не планує перегляд бюджетів.
Паралельно 36% компаній планують розширювати штати, але 17% уже готують перерозподіл функцій і перехід до мультифункціональних ролей.
Ідея чотириденного робочого тижня поки не входить до реалістичних реформ на плани 2026 року. 84% компаній навіть не розглядають її впровадження, а 14% вважають її несумісною зі своєю операційною моделлю.
Які країни ЄС почали переходити на 4-денний робочий тиждень
Європейський ринок праці входить у фазу глибокої трансформації. Одним із ключових трендів 2025 року є масштабний перехід країн ЄС на чотириденний робочий тиждень.
Бельгія стала перщою. Після ухвалення закону 2022 року 56,5% працівників уже перейшли на модель 4 робочих днів. Компанії дозволяють відпрацьовувати повну норму за 9,5–10 годин на день, а працівники називають головним мотиватором додатковий особистий час.
Ісландія вважається найуспішнішим прикладом реформування. Близько 90% працівників перейшли на чотириденний тиждень. Дослідження фіксують зниження рівня стресу, вищу задоволеність роботою та стабільну продуктивність.
У Франції рішення не закріплене законом, проте компанії добровільно впроваджують скорочений тиждень. Країна 20 років працює в межах 35-годинної норми, тому гнучкі моделі стали продовженням змін ринку праці.
Литва: 51% громадян підтримують ідею 4-денного тижня. Попри те, що загальнонаціональної реформи ще немає, закон дозволяє батькам маленьких дітей працювати 32 години на тиждень.
У Німеччині, Іспанії та Португалії триває активна фаза тестування. Німеччина, де тижневий графік становить 34 години, демонструє суспільний запит працювати 4 дні. Іспанія запровадила трирічний пілот із 32-годинним тижнем без зменшення зарплат. Португалія проводить шестимісячний експеримент у 39 компаніях. Три чверті працівників регулярно перевищують 40-годинний норматив.
Приклад Європи стає дедалі актуальнішим і для України, де рівень стресу через війну залишається вкрай високим. На цьому тлі запит на гнучкіші формати роботи лише зростатиме. Можливо, з часом український бізнес також перегляне власні підходи та повернеться до можливості запровадження чотириденного робочого тижня — як інструменту зниження емоційного виснаження та підвищення продуктивності.
Нагадаємо, половина українських підприємців підтримує ідею чотириденного робочого тижня за умови збереження 40 годин. Опитування показало, що більшість вважає такий формат ефективним для продуктивності та без зниження зарплат.