Четвер, 23 Квітня, 2026
Четвер, 23 Квітня, 2026
ГоловнаПерсониАндрій Пальчевський

Андрій Пальчевський

Поділитись

Пальчевський Андрій Іванович — громадський діяч, медіаперсона та підприємець.

Особисті дані

Місце та дата народження — 16 липня 1961 р., м. Київ, УРСР.

Склад сім'ї в якій народився та яку створив — усиновлений Іваном Пальчевським. Брат — Пальчевський Тимофій Іванович, народився 16 березня 1971 року. Дитинство він провів на Кубі, згодом проживав у Москві. У соціальних мережах публікував петиції на адресу президента РФ.

Мати — Пальчевська Світлана Тимофіївна, народилася 7 січня 1940 р., батько — Пальчевський Іван Іванович, народився 19 липня 1942 р., помер у серпні 2016 р., проживав у Москві.

Інші родичі:

Невістка — Пальчевська Ольга Яківна (дружина Тимофія), народилася 17 березня 1971 року. У соцмережах публікувала матеріали з проросійськими наративами, зокрема з акцій у Севастополі.

Племінник — Пальчевський Максим Тимофійович, народився 31 березня 1997 року. Є членом партії "Єдина Росія", обіймає посаду виконавчого секретаря місцевого осередку.

Розлучений, колишня дружина — Пальчевська Олена Володимирівна, у 1998 р. разом із дітьми виїхала до Іспанії.

Діти від першого шлюбу:

  • Син — Пальчевський Андрій Андрійович, народився 25 жовтня 1985 року. У 2010–2016 рр. був співвласником ТОВ "ТК Еліт" у Москві.
  • Донька — Пальчевська Анна Андріївна, народилася 20 листопада 1989 року. У 2013 р. Пальчевський повідомляв, що вона працює у сфері ракетобудування та авіації з вертикальним зльотом і планувала працевлаштування в Канаді.

Від другого шлюбу Пальчевський Андрій має двох синів — Романа (2005 р.н.) та Федора (2008 р.н.), обидва народилися в Москві.Про другу партнерку відомо небагато — вона є уродженкою Москви, проживає в Києві, офіційно шлюб не зареєстрований.

Освіта — навчався у школі №51 Києва (нині Ліцей міжнародних відносин №51).

Персональні факти з біографії — у серпні 2009 р. отримав українське громадянство.

2011 р. — Андрій Пальчевський задекларував участь у програмі космічного туризму компанії Virgin Galactic, сплативши близько 250 тисяч євро за право на майбутній політ.

Професійна діяльність

1983–1991 рр. – служба у Збройних силах СРСР. 6 років працював військовим перекладачем у Лаосі.

Після 1991 р. – викладав англійську мову у Московському державному інституті міжнародних відносин.

1990-ті рр. – активна бізнесова діяльність у Росії:

  • Директор компанії "Квест ЮТС" (технології пивоваріння).
  • Голова російського представництва американської компанії "Монсанто" ("Нутрасвіт АГ", 1991–1993 рр.).
  • Входив до керівництва російської "Партії любителів пива", 1995 року балотувався до Держдуми РФ (партія не пройшла).

2004–2005 рр. – остаточне рішення переїхати з Росії до України через загрози з боку конкурентів. У цей період Андрій Пальчевський заснував клініку Eurolab у Києві.

2005–2009 рр. – фінансовий директор клініки Eurolab.

2005 р. – заснування бізнесів в Україні:

  • "Харчова ароматика" (торгівля).
  • "Центр лабораторних досліджень" (медицина та фармацевтика).
  • "Сіті Інвест Сервіс" (оренда та медицина).
  • "Нова авіація України" та "А.І. і В.К." (авіаперевезення).

2011–2013 рр. – ведучий на Першому національному та телеканалі "Інтер":

  • "Глибинне буріння".
  • Ток-шоу "Про життя".

2017–2018 рр. – ведучий програм "Вказівний палець" та "Доросла гра" на телеканалі "Прямий".

2018–2020 рр. – політичний експерт на телеканалах:

  • "112 Україна".
  • NewsOne.
  • ZIK.
  • "Україна 24".

Статки

2012 р. — його колишня дружина оцінила сукупні статки Пальчевського у 629 млн гривень (близько $80 млн на той момент).

Благодійність

2009-2010 рр. — директор БФ Eurolab.

Політика

Березень-липень 2010 р. – перший заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту України в уряді Миколи Азарова. Пальчевський звільнився через три місяці через спротив системі.

2019 р. – підтримав Володимира Зеленського на виборах Президента України. Зеленський здав аналізи в клініці Eurolab, Порошенко – в медпункті НСК "Олімпійський".

2020 р. – оголосив створення партії "Перемога Пальчевського", пізніше – кандидат у мери Києва. Зафіксована зовнішня політична реклама на 4,8 млн грн та реклама у Facebook на 1,7 млн грн. Журналісти виявили штучну розкрутку кампанії проросійськими ресурсами.

Скандали

2014 р. — під час подій Революції Гідності Пальчевський публічно висловлював співчуття співробітникам "Беркута". Після цього підтримував анексію Криму та займав позицію, яку критики називали виправданням дій Росії на Донбасі, зокрема через риторику про "припинення вбивств" та критику української державної політики.

  • Активна участь у проросійських ток-шоу та поширення фейків про англо-саксів та зовнішній контроль над Україною.
  • Публічно критикував Порошенка та поширював заяви про російсько-українські "братні народи".
  • 6 разів брав участь у ефірах російського телеканалу "Россия 1" у ток-шоу Ольги Скабєєвої "60 минут".

Журналісти неодноразово звертали увагу на освіту Пальчевського у військовому інституті, який готував військових перекладачів і спеціалістів для потреб Міноборони СРСР. Сам Пальчевський заперечував будь-яку співпрацю зі спецслужбами.

Квітень 2020 р. — СБУ проводила обшуки у лабораторії, пов'язаній з Пальчевським, у справі щодо можливого приховування даних про COVID-19. Він публічно відкинув обвинувачення та заявив про повну співпрацю з державними органами.

Грудень 2020 р. – НАЗК виявило порушення у фінзвіті партії за третій квартал 2020 р., а саме відсутність даних про рахунок, заниження витрат на рекламу, ймовірне використання підставних донорів.

2021 р. – виграв суд проти Дмитра Гордона щодо припущень про роботу на російські спецслужби. Пізніше апеляцію Гордона задовольнив суд.

2022 р. — проєкт на каналі "Дом" призупинили через повномасштабне вторгнення Росії. Пальчевський став частим гостем YouTube-каналу Назара Діордіци, дн поширював проросійські меседжі, називаючи війну "спеціальною військовою операцією" та звинувачуючи Захід і англо-саксів.

Після 2022 р. — Пальчевський внесений до Реєстру зрадників, який веде громадський рух ЧЕСНО. До переліку він потрапив через систематичне поширення наративів російської пропаганди.

Поділитись

Схожі публікації