Єврокомісія оприлюднила оновлений звіт про вступ України до ЄС. Значну увагу в документі приділено податковій системі та необхідним реформам для її гармонізації з європейськими стандартами.
Текст та подробиці звіту опублікував народний депутат Ярослав Железняк.
ПДВ, exit tax та акцизи
За даними звіту, український ПДВ лише частково відповідає стандартам Європейського Союзу. Для досягнення повної відповідності з законодавством ЄС необхідно провести комплексний перегляд системи податкових пільг та знижених ставок. Також важливо вдосконалити механізми адміністрування цього податку. Особливо чутливим є питання перегляду спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу та галузевих пільг, які наразі діють в Україні – їх доведеться адаптувати до європейських вимог.

Щодо акцизного оподаткування, Єврокомісія відзначає необхідність суттєвого доопрацювання його структури. Зокрема, до 2028 року Україні потрібно адаптувати ставки акцизів на паливо до рівня ЄС. Втім, це може призвести до значного подорожчання пального для споживачів, оскільки європейські ставки акцизу суттєво вищі за українські. Також потребує уваги система оподаткування алкогольної продукції. ЄК відмічає, що Україні необхідно забезпечити відповідність у класифікації та одиницях виміру бази оподаткування, хоча це не стосується пива та змішаних напоїв.
У сфері прямого оподаткування особистий податок на доходи фізичних осіб залишається без змін, проте корпоративний податок на прибуток потребує доопрацювання для відповідності вимогам ЄС. Вже розпочато розробку нормативної бази для впровадження загального правила протидії зловживанням, запровадження exit tax (податку на виведений капітал) та встановлення обмежень на відсоткові ставки. Впровадження exit tax є особливо важливим для запобігання уникненню оподаткування при виведенні активів за кордон, що набуває особливої актуальності в контексті повоєнної відбудови та залучення інвестицій.
Міжнародне співробітництво, реформа податкової та правоохоронних органів
Європейська комісія відмічає, що значний прогрес досягнуто у сфері міжнародного податкового співробітництва. У сфері податкової взаємодії Україна досягла вагомих результатів – підписала двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування з кожною країною-членом Європейського Союзу. Важливим кроком стало впровадження у 2024 році системи автоматичного обміну даними про фінансові рахунки. Втім, для повноцінної інтеграції до європейської податкової системи Україні ще потрібно виконати два важливих завдання: сформувати спеціальний координаційний центр для комунікації з податковими органами країн ЄС та довести до кінця впровадження європейської Директиви DAC7, яка регулює адміністративну співпрацю у податковій сфері.

Окрему увагу у звіті приділено цифровій трансформації Державної податкової служби. Єврокомісія наголошує на необхідності затвердження окремої IT-стратегії для ДПС. Важливо також продовжувати впровадження автоматизованих рішень для оптимізації бізнес-процесів та підвищення адміністративної спроможності служби. Варто також відмітити, що у звіті Єврокомісії митна сфера отримала найвищу оцінку – "добрий рівень підготовки" та "добрий прогрес".

Важливим аспектом звіту також стали рекомендації щодо реформування правоохоронних органів. Зокрема, протягом року Україні необхідно запровадити прозорі процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР на основі професійних заслуг, із залученням незалежних експертів та впровадженням суворих антикорупційних правил.

Виконання цих рекомендацій є важливим кроком на шляху України до членства в ЄС та може вплинути на подальше фінансування в рамках Ukraine Facility Plan, особливо враховуючи додаткові 20 мільярдів євро підтримки від країн G7. Важливо зазначити, що всі ці реформи мають впроваджуватися в складних умовах воєнного стану та економічної кризи, що створює додаткові виклики для їх реалізації.
Вступ України до ЄС
Історія вступу України до ЄС розпочалася під час повномасштабного російського вторгнення. 28 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський подав офіційну заявку на членство, запропонувавши застосувати "нову особливу процедуру" для прискореного вступу України. Цю ініціативу активно підтримали лідери восьми країн-членів ЄС.
Вже за два дні, 1 березня 2022 року, Європарламент підтримав надання Україні статусу кандидата. До середини червня 2022 року Єврокомісія підготувала позитивну рекомендацію, і 23 червня 2022 року Україна офіційно отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС.
14 грудня 2023 року Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори про вступ. Після затвердження переговорної рамки 14 червня 2024 року, 25 червня 2024 року Україна офіційно розпочала переговорний процес з ЄС про членство.
На сьогодні Україна входить до групи з восьми країн-кандидатів разом з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Молдовою, Північною Македонією, Чорногорією та Туреччиною. Попереду – складний шлях адаптації національного законодавства до норм ЄС. Після завершення цього процесу та закриття всіх переговорних розділів, Єврокомісія оцінить готовність України до членства. Фінальне рішення щодо завершення переговорного процесу ухвалюватимуть два ключових органи ЄС – Європейська рада та Європейський парламент. Тільки при їх позитивних рішеннях для України відкриється шлях до повноправного членства в Європейському Союзі.
