Станом на кінець 2025 року державний та гарантований державою борг України досяг 9 042,7 млрд грн або $213,3 млрд. Загалом це на 29,5% більше, ніж на 31 грудня 2024 року. У доларовому еквіваленті зростання склало 28,4%.
Про це йдеться в даних Мінфіну.
За словами Міністерства фінансів, основним драйвером рекордного зростання боргу стало довгострокове пільгове фінансування від міжнародних партнерів. Воно допомагає країні покривати значні потреби бюджету в умовах війни, проте нарощує борги українців.
Держборг України перевищив 9 трильйонів: що це означає для економіки
Протягом 2025 року обсяг державного боргу України зріс на 2,061 трлн грн або $47,3 млрд. Найбільшу частку зростання боргу забезпечили кредити ERA від країн G7 у розмірі $37,9 млрд та пільгові позики ЄС на $12,1 млрд.
За минулий рік заборгованість за кредитами ЄС зросла на 1,654 трлн грн або $38,6 млрд. Платежі за ними мають тривалий пільговий період – 11-12 років, і можуть компенсуватися країнами Європейського Союзу.
Погашення кредитів ERA здійснюватиметься коштом джерел, які не впливають на державний бюджет, зокрема доходів від заморожених російських активів, що дозволяє Україні уникнути додаткового боргового навантаження. Проте наразі це питання залишається відкритим та не вирішеним на рівні ЄС.
Структура боргу: зовнішній та внутрішній
На кінець 2025 року близько 75% державного боргу України припадає на зовнішні зобов'язання. приблизно 40% від загального обсягу складають кредити та позики від ЄС. Решта зовнішнього боргу формуються коштом партнерів та міжнародних фінансових організацій. Частка комерційного зовнішнього боргу скоротилася до 10%.
Внутрішні запозичення складають 22% боргового портфеля, а гарантований державою борг — 3%. Останній показник поступово зменшується протягом останніх чотирьох років.
Боргова стратегія України: довше, дешевше та безпечніше
За останні чотири роки Україна провела трансформацію боргової політики. Середньозважений термін погашення державного боргу збільшився з 6,3 року у 2021 році до 13,37 року на кінець 2025-го — більш ніж удвічі. Зовнішній борг став "довшим" по терміну. Період його погашення зросло із 6,3 року до 15,75 року.
Паралельно знизилася вартість обслуговування боргу. Ставка впала з 7,2% до 4,55%, а зовнішнього боргу — з 4,5% до 1,9%. Зниження стало можливим завдяки зростанню частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
Більшість боргового портфеля України, а саме 66%, становлять пільгові позики від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів:
- цінні папери на внутрішньому ринку займають 22%,
- випуски на зовнішньому ринку та позики комерційних банків — 10%,
- решта — 2%.
Валютна структура боргу на кінець 2025 року виглядає наступним чином:
- 45% — євро,
- 23% — долари США,
- 21% — гривні,
- 8% — СПЗ,
- 3% — інші валюти (фунти стерлінгів, канадські долари, японські єни).
Реструктуризація ВВП-варантів
У грудні 2025 року Україна провела обмін державних деривативів на нові єврооблігації. Завдяки такому кроку були усунуті інструменти, що становили серйозну загрозу для стійкості державних фінансів. Без реструктуризації виплати за деривативами у 2025–2041 роках могли б досягти $6-20 млрд залежно від економічного зростання.
За оцінками Міністерства фінансів, співвідношення державного боргу до прогнозного ВВП у 2025 році становить 98,4%. Попри зростання обсягу заборгованості, оптимізація структури боргового обтяження та зниження вартості обслуговування боргу дозволяють Україні зберігати фінансову стійкість.
Держборг України — від нуля до $213,3 млрд
На момент здобуття незалежності Україна успадкувала "нульовий борг" за радянськими зобов'язаннями. Але вже в перші роки стикнулася з бюджетним дефіцитом, гіперінфляцією та колапсом промисловості. Відсутність досвіду у міжнародних фінансових операціях змушувала уряд шукати кредити за кордоном.
До середини 90-х років зовнішній борг зріс до 80% від загальної заборгованості, і основними кредиторами стали МВФ, Світовий банк та окремі держави. Постанова Кабміну 1995 року покликана була впорядкувати зовнішнє кредитування. Проте внутрішній ринок держпозик залишався слабо розвиненим, що підвищувало залежність від міжнародних партнерів.
1996–2007: перші структурні зміни
Введення гривні у 1996 році дало Україні можливість самостійно розширювати джерела фінансування: від єврооблігацій до позик іноземних банків. Проте більшість нових запозичень йшли на погашення старих боргів, створюючи замкнене коло. До 2000 року державний борг сягнув $15,2 млрд, або майже 49% ВВП.
На початку 2000-х років Україна активно реструктурувала зовнішні борги та знижувала співвідношення боргу до ВВП до 12% у 2007 році. Допомогло сприятливе зростання світових цін на сировину та високий попит на металургійну та машинобудівну продукцію.
Світова фінансова криза 2008 року виявила вразливість моделі. Країна змушена була звертатися за новими кредитами МВФ та інших міжнародних партнерів.
2008–2020: кредити, дефіцит, війна
У 2008–2009 роках Україна отримала $10,6 млрд від МВФ у рамках програми Stand-by, з яких $4,5 млрд пішли на підтримку золотовалютних резервів. Додаткові кредити від урядів Тимошенко та Азарова у 2010 році збільшили держборг на $14 млрд. Попри це, зовнішні та внутрішні запозичення продовжували зростати, і країна залишалася вразливою до коливань економіки та політичних потрясінь.
На початку 2014 року нова влада успадкувала держборг $73,23 млрд, з яких $27,83 млрд були зовнішніми. Війна Росії, падіння виробництва та потреба відбудови інфраструктури призвели до стрімкого зростання боргу. Водночас гранти та пільгові кредити від міжнародних партнерів допомогли уникнути дефолт.
2021–2025: зростання боргу до 9 042,7 млрд грн
Сьогодні Україна активно користується пільговим фінансуванням від ЄС та G7, реструктуризує єврооблігації та контролює внутрішній та зовнішній борг. Хоч держборг наближається до 100% ВВП, країна уникла критичної фінансової кризи. Основні виклики залишаються: платежі за комерційними боргами, війна та потреба реформ для майбутньої стійкості.
Нагадаємо, держборг України на кінець листопада 2025 року перевищив $204 млрд. Зростання боргу зумовлене бюджетним дефіцитом, потребами оборони та валютними коливаннями. Зовнішній борг складає 77%, внутрішній — 23% від загальної заборгованості.