Понеділок, 27 Липня, 2026
Понеділок, 27 Липня, 2026
ГоловнаНовиниБізнесМонополія на ринку і захмарні ціни: Податкова реформа загрожує доступності інтернету в...

Монополія на ринку і захмарні ціни: Податкова реформа загрожує доступності інтернету в Україні

У жовтні 2024 року Державна податкова служба України ініціювала процес, який фактично позбавив інтернет-провайдерів можливості користуватися перевагами спрощеної системи оподаткування. Цей крок викликав значний резонанс у галузі, оскільки був здійснений без належного законодавчого підґрунтя та процедурної прозорості. Крім того, інтернет в Україні може стати дорожчим через запропоновані нововведення.

Про це написав віце-президент ICC Ukraine з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко в статті для порталу "Мінфін".

Що передувало

Впродовж тривалого часу українська індустрія інтернет-послуг процвітала завдяки можливості використання спрощеної системи оподаткування. Це дозволяло провайдерам, особливо малим та середнім, оптимізувати свої адміністративні витрати та спрямовувати ресурси на розвиток інфраструктури та підвищення якості послуг. Податковий кодекс України чітко окреслював межі застосування цієї системи, виключаючи з неї лише послуги телефонного зв'язку та обслуговування мереж третіх сторін.

Інтернет / Фото: Pexels

Нове тлумачення Закону "Про електронні комунікації" стало основою аргументації ДПС щодо необхідності переходу інтернет-провайдерів на загальну систему оподаткування. Податкова служба, розширивши трактування положень закону, почала класифікувати послуги доступу до інтернету як технічне обслуговування та експлуатацію мереж, що викликало шквал критики з боку галузевих експертів та юристів.

У 2024 році ДПС перейшла від декларативних заяв до активних дій. Було розгорнуто масштабну кампанію, яка включала масові розсилки вимог про зміну системи оподаткування, проведення позапланових перевірок та навіть анулювання реєстрацій підприємств на спрощеній системі без належного юридичного обґрунтування.

Що являє собою ринок інтернет-послуг в Україні та міжнародний контекст

Станом на 2024 рік, український ринок інтернет-послуг представлений 3 883 компаніями, що забезпечують доступ до фіксованого інтернету. Примітно, що більше третини ринку як за кількістю абонентів, так і за фінансовими показниками, припадає на фізичних осіб-підприємців. Ця структура ринку, що склалася історично, стала ключовим фактором у забезпеченні високої конкуренції та доступності послуг. На тлі світових тенденцій український ринок інтернет-послуг довгий час залишався унікальним.

Світовий ринок інтернет-послуг демонструє значну варіативність моделей розвитку та регулювання. Сполучені Штати Америки, наприклад, стали яскравим прикладом олігополістичної структури ринку. Тут домінують кілька телекомунікаційних гігантів, серед яких Comcast, AT&T, Verizon та Charter. Ця концентрація ринку призвела до парадоксальної ситуації: країна, де з'явився інтернет, має одні з найвищих тарифів на широкосмуговий доступ серед розвинених економік. Згідно з аналітичним звітом Cable.co.uk, опублікованим минулого року, пересічний американець змушений витратити $6 за кожен гігабайт мобільного інтернет-трафіку.

Доступ до мережі Інтернет / Фото: Pexels

На противагу американській моделі, Європейський Союз демонструє більш збалансований підхід до розвитку телекомунікаційного сектору. Активна антимонопольна політика ЄС створила сприятливі умови для формування більш диверсифікованого ринку. Німеччина стала показовим прикладом такого підходу. Хоча на німецькому ринку присутні такі телекомунікаційні титани як Deutsche Telekom, Vodafone та O2, вони співіснують з розгалуженою мережею локальних та регіональних провайдерів. Ця гібридна модель дозволила створити здорове конкурентне середовище, результатом якого стала більш приваблива цінова політика. Середньостатистичний німецький користувач витрачає лише $2,14 за гігабайт мобільного інтернету, що майже втричі менше за американські показники.

Завдяки збалансованій структурі ринку та здоровій конкуренції, Україна досягла визначних результатів у забезпеченні доступного інтернету для своїх громадян. У 2024 році країна впевнено увійшла до п'ятірки держав з найнижчою вартістю широкосмугового інтернету в світі, що стало предметом національної гордості та важливим фактором соціально-економічного розвитку.

Потенційні наслідки реформи

Якщо нова фіскальна політика буде реалізована в повному обсязі, це може призвести до кардинальної реструктуризації ринку. Існує ризик, що великі телекомунікаційні корпорації поглинуть або витіснять менших конкурентів, що неминуче призведе до зростання цін на послуги. За оцінками експертів, вартість інтернету може зрости на 30-50% протягом короткого періоду після консолідації ринку.

Зникнення малих та середніх провайдерів може мати негативні наслідки для технологічного розвитку галузі. Історично саме ці компанії часто першими впроваджували нові технології на локальному рівні. Крім того, великі компанії можуть виявитися менш гнучкими у задоволенні специфічних потреб споживачів у різних регіонах країни.

Інтернет-провайдери / Фото: Pexels

Реформа може призвести до значних соціально-економічних наслідків. Тисячі працівників малих та середніх інтернет-провайдерів ризикують втратити роботу, що особливо критично для невеликих міст та селищ. Крім того, зростання цін на інтернет може стати суттєвим фінансовим тягарем для багатьох українських домогосподарств, особливо в умовах поточної економічної нестабільності.

Системний підхід, як шлях вирішення проблеми

Для подолання кризи, що назріває, необхідно розробити комплексну стратегію, яка б враховувала інтереси всіх стейкхолдерів. Ключовим елементом такої стратегії має стати внесення чітких змін до Податкового кодексу, які б однозначно визначали статус інтернет-провайдерів щодо можливості використання спрощеної системи оподаткування.

Одним із можливих рішень може стати запровадження нових правил надання телекомунікаційних послуг, які б враховували специфіку українського ринку. Наприклад, можна розглянути варіант обмеження кількості ФОП, які можуть надавати послуги під одним брендом. Важливо також вивчити та адаптувати кращі міжнародні практики регулювання ринку інтернет-послуг.

Антимонопольний комітет України повинен посилити свою роль у моніторингу ситуації на ринку та запобіганні його надмірної концентрації. Не менш важливою є активна позиція громадянського суспільства та незалежних медіа, які можуть сприяти підвищенню обізнаності громадськості щодо потенційних наслідків реформи та стимулювати конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами.

Актуально

Не хочете чекати — платіть: як бізнес заробляє на чергах

Лише біля кас люди проводять близько 37 годин на рік, а з урахуванням заторів і контролю безпеки — понад 200 годин.

Європейський сир витісняє український: імпорт сирів зріс на понад 20% та сягнув $141 млн

За підсумками першого півріччя 2026 року в країну було...

Виробник батарей Varta оголосив про банкрутство: компанія готується до розділення бізнесу

Наразі компанія ще здатна здійснювати поточні платежі, проте заяви були подані через різке погіршення фінансових перспектив.

Honey представила лінійку морозива у колаборації з Будинком Іграшок

Українська мережа кондитерських Honey та ритейлер "Будинок Іграшок" запустили...

Китай звинуватив Францію у дискримінації через закон проти Shein, Temu та AliExpress

Китай різко відреагував на рішення Франції посилити контроль над...

Виробник Durex продає бізнес у Росії місцевому виробнику, компанія втратить 175 млн фунтів

Завершити угоду планують у другій половині 2026 року після отримання необхідних регуляторних погоджень у Великій Британії.

ЄС звинуватив TikTok у порушенні правил безпеки дітей в інтернеті

Якщо провину компанії доведуть, платформі може загрожувати штраф до 6% її глобального річного обороту.

Понад 100 млн грн збитків: як держава підтримає видавництва та друкарні після обстрілів

Мінекономіки та Мінкульт розпочали спільну роботу з відновлення українських...

Цікаві записи

Схожі публікації