Дані Міністерства фінансів України свідчать, що з початку 2020 року державне пробірне клеймо отримали 35,8 млн ювелірних виробів загальною вагою понад 83 тонни. У середньому кожна прикраса важила близько 2,3 грама.
Про це свідчить аналітика Опендатабот.
Державне клеймування відкриває виробам шлях до офіційного продажу. Без підтвердження проби дорогоцінного металу реалізація ювелірних виробів на українському ринку є незаконною.
До початку повномасштабної війни галузь демонструвала стабільні обсяги виробництва. Після різкого спаду у 2022 році ринок швидко адаптувався. Вже у 2023 році кількість проклеймованих прикрас перевищила довоєнний рівень, а 2024-й став рекордним за весь період спостережень.
Втім, подальше зростання не відбулося. У 2025 році обсяги клеймування скоротилися більш ніж на 25%. Перший квартал 2026 року показав негативну динаміку. У січні-березні державний контроль пройшли близько 1,1 млн виробів або на 18% менше у середньомісячному вимірі, ніж роком раніше.

Золото вперше стало новим фаворитом українців
Якщо у 2020 році майже 75% всіх проклеймованих прикрас були срібними, то сьогодні ситуація кардинально змінилася. Золото вперше випередило срібло за кількістю виробів ще торік і продовжує зміцнювати позиції.
Станом на 2026 рік золоті прикраси формують уже 57% ринку, тоді як частка срібла скоротилася до 43%.
Попри це, якщо оцінювати весь шестирічний період досліджень, срібло поки що залишається наймасовішим металом — з 2020 року було проклеймовано понад 20,8 млн срібних виробів проти 15 млн золотих. Водночас платинові прикраси залишаються нішевим сегментом. Вироби з паладію практично відсутні на українському ринку.

Питання не лише у моді
Зміна співвідношення між золотом і сріблом пояснюється не стільки дизайнерськими трендами, скільки ситуацією на світовому сировинному ринку.
Останніми роками срібло дедалі активніше використовують у високотехнологічних галузях. Воно є одним із ключових компонентів сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників. Попит із боку промисловості вже кілька років поспіль перевищує світові обсяги видобутку.
Для ювелірної галузі це подорожчання сировини та жорстка конкуренція з промисловими виробниками. У результаті традиційно доступніші срібні прикраси поступово втрачають цінову перевагу.
Українські виробники утримують золото
Ще одна особливість українського ринку — повна залежність від імпорту суттєво відрізняється залежно від металу.
За останні 6 років приблизно кожна шоста прикраса, що проходила державне клеймування, була виготовлена за межами України. У 2026 році показник знизився до 14%.
Водночас сегмент золотих прикрас практично повністю контролюють українські підприємства. Лише близько 1% золотих виробів, що проходять державний контроль, є імпортними.
Інша ситуація спостерігається у сріблі. Майже 30% срібних прикрас, які надходять у продаж в Україні, вироблена за кордоном. Саме це робить сегмент більш чутливим до валютних коливань, логістики та змін на світовому ринку дорогоцінних металів.
Раніше ювелірний бренд Kochut потрапив у скандал через відсутність проби на прикрасах. Після того як історія набула розголосу в соцмережах, власники прикрас почали масово вимагати від компанії офіційних пояснень.
