У 2016 році лондонський стартап Engineer.ai, який згодом став Builder.ai, обіцяв революцію в розробці мобільних додатків. Засновник Сачін Дев Дуггал позиціонував себе як "головний чарівник" компанії. Він презентував ШІ-помічника на ім'я Наташа, здатного автоматизувати створення додатків.
Дуггал стверджував, що платформа дозволяє користувачам створювати повноцінні мобільні додатки, просто обираючи параметри через інтерфейс. На конференції у 2018 році він заявив, що 82 відсотки роботи над додатком виконується штучним інтелектом менш ніж за годину. Ця заява стала основою для залучення сотень мільйонів доларів інвестицій.
Про це розповіло видання Washington Morning.
Механізм обману
Реальність виявилася зовсім іншою. Компанія покладалася на близько 700 програмістів, переважно з Індії. Вони вручну виконували всю роботу з розробки додатків. Ці розробники фактично імітували роботу штучного інтелекту, виконуючи завдання, які нібито автоматизувала система "Наташа".
Колишні співробітники повідомляли, що компанія використовувала звичайне програмне забезпечення для розрахунку цін та термінів. Заявлені технології обробки природної мови виявилися перебільшеннями або повністю вигаданими. Компанія почала розробляти справжні ШІ-технології лише через два роки після заснування.
Робочий процес був організований як звичайна аутсорсингова компанія. Коли клієнти подавали запити через платформу Builder.ai, їх передавали 700 індійським розробникам, які виконували роботу традиційними методами, створюючи ілюзію роботи штучного інтелекту.
Фінансовий успіх на хвилі обману
Незважаючи на відсутність реальних ШІ-технологій, компанія досягла неймовірного успіху. За вісім років Builder.ai залучила понад 450 мільйонів доларів від найбільших технологічних гігантів. Серед інвесторів були Microsoft, SoftBank, інвестиційний фонд Катару, Світовий банк та венчурні фонди Lakestar і WndrCo.
Оцінка компанії сягнула 1,5 мільярда доларів, що зробило її одним з найуспішніших ШІ-стартапів Великої Британії. У найкращі часи компанія мала представництва в чотирьох країнах та понад 1500 співробітників.
Успіх відображав атмосферу FOMO-інвестування в секторі штучного інтелекту. Великі корпорації боялися пропустити революційну технологію і вкладали сотні мільйонів на основі маркетингових презентацій, не проводячи достатньої технічної перевірки.
Розкриття правди
Перші серйозні сумніви з'явилися у 2019 році після розслідування Wall Street Journal. Ключовим свідком став колишній директор з розвитку бізнесу Роберт Холдхайм. Він подав до суду позов про неправомірне звільнення, стверджуючи, що компанія перебільшувала ШІ-можливості для залучення фінансування.
Після публікації компанія змінила назву на Builder.ai, але не змінила підходів. Дуггал відповів на звинувачення, стверджуючи, що компанія ніколи не заявляла про повну автоматизацію, а лише про "людино-асистований ШІ".
Фінансові махінації
Ситуація критично погіршилася наприкінці 2024 року, коли внутрішнє розслідування виявило систематичну фальсифікацію фінансових звітів. Інвесторам повідомлялося про очікувані доходи у 220 мільйонів доларів за 2024 рік. Втім реальні доходи становили лише 55 мільйонів доларів – завищення на 300%.
Розслідження виявило докази потенційно шахрайських продажів підозрілим посередникам на Близькому Сході. У лютому 2025 року рада директорів усунула Дуггала і призначила нового генерального директора Манпріта Ратію.
Остаточний крах
Попри зміну керівництва, компанію неможливо було врятувати. Інвестиційна компанія Viola Credit, яка надала кредит у 50 мільйонів доларів, вилучила 37 мільйонів з рахунків Builder.ai, залишивши лише 5 мільйонів доларів.
Ратія повідомив, що останні дні керував компанією з нульовим балансом на рахунках. Компанія також мала заборгованість у 85 мільйонів доларів перед Amazon та 30 мільйонів перед Microsoft.
20 травня 2025 року Builder.ai офіційно оголосила про банкрутство. Близько 770 співробітників втратили роботу практично миттєво.
Наслідки та уроки
Банкрутство Builder.ai стало першим випадком повного краху ШІ-стартапу з оцінкою понад 1 мільярд доларів. Цей випадок продемонстрував серйозні проблеми у венчурному інвестуванні та необхідність ретельнішої технічної перевірки.
Експерти назвали кейс класичним прикладом маскування звичайних ІТ-послуг під штучний інтелект. Компанія скористалася ажіотажем навколо ШІ та недостатнім розумінням інвесторів щодо реальних можливостей технології.