Артюх Володимир Миколайович — громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних Сил України у відставці. Кандидат військових наук. Колишній голова Сумської обласної військової адміністрації.
Особисті дані
Місце та дата народження — 8 травня 1958 р., м. Благовєщенськ, Амурська область, Російська РФСР.
Склад сім'ї в якій народився та яку створив — дідусь — фронтовик Другої світової війни, загинув під час звільнення Молдови у 1944 році.
Батько Микола — ветеран війни, артилерист, учасник визволення українських міст і Берліна, двічі поранений, служив у радянському військовому контингенті у Відні, де народилася сестра Володимира.
Володимир Артюх, біографія якого стандартна для класичної військової сім'ї, часто переїжджав за службою батька: Ленінград (Санкт-Петербург), Благовєщенськ, Кіровоградщина.
Дружина — Людмила Артюх. Діти — два сини: Ігор та Володимир (обидва служили у ЗСУ станом на 2024 рік). Онуки — Володимир, Микола та Сергій.
Освіта — 1979 р. — Харківське вище військове авіаційне командне училище зв'язку (спеціальність: командна радіозв'язку).
1988 р. — Військово-повітряна академія ім. Ю. Гагаріна (спеціальність: командно-штабна оперативно-тактична ВПС).
2005 р. — Національна академія оборони України (ОС Магістр, спеціальність: управління діями з'єднань та об'єднань ЗСУ).
2010 р. — кандидат військових наук.
2011 р. — Володимир Миколайович Артюх отримав вчене звання старшого наукового співробітника.
Персональні факти з біографії — 1997 р. — полковник.
До 2008 р. — генерал-майор.
2008 р. — генерал-лейтенант.
Професійна діяльність
Артюх Володимир проходив службу на командних та штабних посадах у Північній групі військ і Далекосхідному військовому окрузі (командир роти, батальйону, начальник зв'язку та радіотехнічного забезпечення).
Командування ВПС ЗСУ: старший офіцер групи технічного забезпечення, начальник групи бойової підготовки, начальник оперативного відділу, заступник начальника організаційно-мобілізаційного управління, начальник організаційно-мобілізаційного управління — заступник начальника штабу.
1992 р. — Володимир Артюх переведений до України, проходив службу на Вінниччині у штабі ВПС.
2004–2012 рр. — служба у Генеральному штабі ЗСУ, заступник начальника.
2012 р. — очолив Подільську філію Держпідприємства "Український державний центр радіочастот".
Радник начальника Вінницької ОВА з оборонних питань та позаштатний радник з територіальної оборони.
12 квітня 2023 р. — призначений головою Сумської ОВА, змінив Дмитра Живицького.
17 квітня 2025 р. — звільнений з посади голови Сумської ОДА за погодженням Кабміну та указом президента після російських ракетних ударів по центру Сум. Міський голова Конотопа Артем Семеніхін висловив звинувачення щодо організації нагородження військових, що генерал Артюх частково підтвердив, але заперечив свою причетність до організації.
Політика
2020 р. — Артюх балотувався до Вінницької міської ради від Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, не обраний.
Нагороди
1 вересня 1997 р. — Орден "За заслуги" III ступеня за особистий внесок у забезпечення боєздатності військ.
4 грудня 2007 р. — Орден "За заслуги" II ступеня за внесок у обороноздатність та безпеку України.
23 серпня 2022 р. — Орден "За заслуги" I ступеня а значні заслуги у зміцненні державності та захисті суверенітету України.