У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 12358, мета якого – боротьба з прихованим підвищенням цін на товари (шрінкфляція) та наближення українського законодавства до європейських стандартів. Згідно з документом, торговельні мережі будуть зобов'язані вказувати ціну товару в перерахунку на кілограм чи літр, навіть якщо продукція продається в меншій упаковці.
Про це йдеться в пояснювальній записці до документу, опублікованого на сайті парламенту.
Автори відмічають, що документ розроблено в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та спрямовано на імплементацію Директиви 98/6/ЄС про захист прав споживачів. За словами автора законопроєкту, народного депутата Дмитра Гуріна, такі звичні для українців пляшки молока чи олії об'ємом 850 мл або цукор і крупи в упаковках 900 грам можуть зникнути з полиць магазинів. Він пояснив, що тепер покупці зможуть швидко побачити реальну вартість продукту за один літр.
Документ передбачає внесення змін до закону "Про захист прав споживачів" та встановлює чіткі вимоги щодо зазначення ціни за одиницю виміру товару. Зокрема, визначаються конкретні одиниці виміру для різних категорій товарів: кілограм, літр, метр квадратний, метр, метр кубічний та тонна. Важливо зазначити, що нові правила не забороняють виробникам випускати товари в упаковках меншого об'єму. Однак магазини будуть зобов'язані надавати покупцям повну інформацію про ціну за стандартну одиницю виміру.
Вплив на ринок
За оцінками експертів, реалізація положень законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Витрати бізнесу будуть мінімальними та пов'язані лише з необхідністю оновлення цінників. Водночас очікується позитивний вплив на розвиток добросовісної конкуренції через підвищення прозорості ціноутворення.
Експерти ринку прогнозують, що нововведення може суттєво вплинути на маркетингові стратегії виробників, особливо в секторі молочної продукції. Виробники будуть змушені адаптуватися до нових умов, можливо, переглянувши формати упаковки та цінову політику. Водночас споживачі отримають можливість робити більш усвідомлений вибір при покупці товарів.
Що таке шрінкфляція
Явище, проти якого спрямований законопроєкт, має назву "шрінкфляція". Цей термін походить від англійських слів "shrink" (зменшувати) та "inflation" (інфляція) і описує ситуацію, коли виробники зменшують кількість товару в упаковці, зберігаючи при цьому попередню ціну або незначно її змінюючи.
Шрінкфляція стала поширеною практикою серед виробників, які намагаються компенсувати зростання витрат на виробництво, не підвищуючи відкрито ціни на свою продукцію. Це явище особливо помітне у сегменті товарів повсякденного вжитку: молочних продуктів, соків, хлібобулочних виробів та інших продуктів харчування.
Яскравим прикладом прихованого зменшення об'єму продукту стала компанія Bunge. В Україні компанія скоротила розмір пляшки олії "Олейна" з 1 літра до 850 мл. Для російського ринку об'єм залишився незмінним. При цьому, інформація про новий об'єм 0,85 л надрукована білим шрифтом на жовтому тлі, що робить її майже непомітною для покупця.
Компанія Mars у 2009 році непомітно зменшила вагу свого популярного батончика Mars з 62,5 до 58 грамів, зберігши при цьому стару ціну.
Історія батончика Toblerone показує кілька хвиль шрінкфляції: спочатку Kraft у 2010 році зменшила вагу з 200 до 170 грамів. Потім у 2016 році Mondelēz International провела подальше скорочення – зі 170 до 150 грамів для стандартного батончика та з 400 до 360 грамів для великого формату. Особливістю останньої зміни стало збільшення відстані між фірмовими трикутниками шоколаду.
У 2017 році під шрінкфляцію потрапили батончики Milka: версії Alpine Milk та Nuts & Raisins "схудли" з 300 до 270 грамів, а Triolade – з 300 до 280 грамів. Примітно, що розмір упаковки залишився незмінним. Coca-Cola в березні 2014 року зменшила об'єм своєї пляшки з традиційних 2 літрів до 1,75 літра. Не оминула ця тенденція і KitKat – маса батончика зменшилася з 48 до 40 грамів при збереженні тієї ж ціни.