Представники українського ритейлу обговорили з державою, як забезпечити стабільну роботу галузі та швидше відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Під час зустрічі йшлося, зокрема, про фінансові інструменти для відбудови, правила роботи підприємств під час повітряних тривог і посилення безпеки ключових логістичних об'єктів.
Деталями переговорів поділився співвласник EVA та VARUS Руслан Шостак. За його словами, учасники зустрічі обговорили заходи, які можуть допомогти бізнесу зберігати операційну стійкість в умовах регулярних атак.
Великий ритейл просить доступ до програми 5-7-9%
Одна з ключових пропозицій бізнесу — змінити умови державної програми "5–7–9%" так, щоб нею могли користуватися й великі компанії, які втратили активи через російські атаки.
Для великих ритейлерів проблема особливо гостра. Їх логістичні комплекси — це дорогі об'єкти, відновлення яких потребує значних капіталовкладень. Якщо підприємство не має доступу до доступного кредитного ресурсу, відбудова може затягнутися, а наслідки відчує весь ланцюг постачання.
У бізнесі наголошують, що знищення одного розподільчого центру здатне порушити постачання товарів у десятки магазинів, вплинути на роботу партнерів та постачальників, а також зменшити податкові надходження.
Нові правила роботи під час тривог
Ще один важливий для ритейлу блок — можливість продовжувати роботу за умов, коли характер загрози це дозволяє. Уряд 3 вересня затвердив нову систему реагування на повітряні атаки. Вона передбачає диференціацію тривог залежно від рівня небезпеки.
За "жовтого" рівня, який застосовується під час атак безпілотників, підприємства зможуть працювати за умови дотримання вимог безпеки. "Червоний" рівень означатиме вищу загрозу ракетного або комбінованого удару — у такому випадку роботу об'єктів мають припиняти, а людей направляти до укриттів.
Логістичні хаби можуть отримати окремий захист
Найбільш стратегічним питанням для ритейлу залишається безпека логістики. Великі розподільчі центри концентрують значні запаси товарів і забезпечують роботу цілих регіональних мереж. Під час зустрічі Міноборони та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства отримали завдання опрацювати механізми захисту таких об'єктів.
Фактично йдеться про перегляд підходу до логістичної інфраструктури — частина об'єктів, які раніше сприймалися як звичайні комерційні активи, можуть розглядатися через призму їх значення для економіки та продовольчого забезпечення.
Запаси хочуть розосередити
Ще один напрям — зменшення концентрації товарних запасів в Україні. Представники бізнесу запропонували створювати митні склади на території сусідніх із Україною країн ЄС. Там можна буде тимчасово зберігати товари, які призначені для українського ринку, а потім переміщувати їх в Україну за потреби.
Паралельно АРМА та Фонд державного майна мають сформувати перелік вільних державних і комунальних складів. Ритейлери зможуть використовувати їх для диверсифікації власної логістики.
Відбудову хочуть пришвидшити — яким чином
Окремо сторони домовилися переглянути бюрократичні процедури, які супроводжують відновлення зруйнованих розподільчих комплексів. Пріоритетне завдання — скоротити час, необхідний для погоджень та інших адміністративних процесів. Для бізнесу це принципово, оскільки після знищення об'єкта важлива не тільки сума компенсації чи доступного кредиту, а й швидкість повернення потужностей до роботи.
Нагадаємо, російська атака по Україні завдала нового удару по логістичній інфраструктурі одного з найбільших постачальників побутової техніки. Внаслідок обстрілу було повністю знищено склад із продукцією Philips, яка призначалася для українського ринку.