Російські удари по логістичній інфраструктурі можуть мати для української економіки наслідки далеко за межами пошкоджених складів і розподільчих центрів. Через необхідність перебудовувати маршрути постачання та збільшення витрат бізнесу споживча інфляція наприкінці 2026 року може бути додатково вищою на 0,4–0,6 відсоткового пункту.
Таку оцінку навів заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський для "Інтерфакс-Україна".
"За нашими поточними оцінками, додатковий внесок саме перебудови логістики та пов'язаного з нею зростання витрат може становити близько 0,4-0,6 відсоткового пункту (в. п.) річної інфляції на кінець 2026 року", — зазначив він.
Йдеться не про одноразове різке подорожчання товарів, а про поступовий ефект. Після пошкодження логістичних об'єктів компаніям доводиться шукати альтернативні маршрути, змінювати схеми зберігання та доставки продукції. У результаті частина витрат зрештою може потрапити у собівартість товарів.
Очікувати на підвищення цін варто вже восени
За оцінкою НБУ, основна частина додаткового впливу на інфляцію припаде на осінні місяці. Проте регулятор не очікує сценарію, за якого руйнування логістичної інфраструктури спровокує стрімкий стрибок цін.
Причина — у структурі самого ефекту. Логістичні проблеми розподіляються між різними учасниками ланцюга постачання, а компанії не завжди мають можливість повністю компенсувати додаткові витрати коштом покупців.
"Ефект буде розтягнутим у часі й частково стримуватиметься конкурентним середовищем та слабшим попитом", — наголосив Лепушинський.
Логістика — лише частина кінцевої ціни
Один із факторів, який стримує потенційний інфляційний ефект, — відносно невелика частка логістики та зберігання у фінальній вартості товару. У середньому витрати формують близько 8% споживчої ціни.
Тому навіть суттєве подорожчання перевезень або необхідність змінювати місця зберігання не означає автоматичного зростання ціни на полицях у такій самій пропорції.
Крім того, компанії працюють в умовах конкуренції. Якщо підприємство спробує перекласти весь приріст витрат на клієнта, воно ризикує втратити частину попиту. Саме тому, за оцінкою НБУ, до кінцевих цін потрапить лише частина додаткового навантаження.
Липневий прогноз НБУ цього ризику не враховував
Потенційний вплив нових атак важливий ще й тому, що його не було закладено до останнього базового сценарію Нацбанку. Наприкінці липня регулятор уже переглянув свої очікування щодо інфляції. Прогноз зростання споживчих цін на 2026 рік підвищили з 9,4% до 10%. Очікування на 2027 рік також стали менш оптимістичними — прогноз змінили з 6,5% до 6,9%.
Інфляційний тиск уже посилюється
Перші ознаки прискорення цінової динаміки Україна побачила ще до оцінки наслідків нових атак. У липні річна споживча інфляція досягла 7,7% проти 7,2% місяцем раніше.
За оперативними оцінками НБУ, у серпні ціни продовжили зростати. Водночас регулятор вважає, що загальна динаміка поки що залишається близькою до очікуваної на другу половину року. Хоча фактична інфляція дещо перевищила траєкторію липневого прогнозу.
Нагадаємо, у липні 2026 року інфляція в Україні прискорилася до 7,7% у річному вимірі проти 7,2% у червні. Базова інфляція становила 8,1%, а споживчі ціни за місяць зросли на 0,3%.