Верховна Рада України готується скасувати Господарський кодекс до кінця 2024 року. Законопроєкт №6013, який вже пройшов перше читання в січні 2023 року, викликав гострі дискусії серед юристів, науковців та представників бізнесу.
Про це пише Forbes.ua.
Господарський кодекс, що діє з 2003 року, регулює відносини між підприємствами різних форм власності та містить норми щодо державних і комунальних підприємств. Запропонована реформа передбачає масштабну корпоратизацію державної та комунальної власності. За планом, поняття комунальної власності має зникнути, залишивши лише державну та приватну форми. В українському експертному середовищі сформувалися три чіткі позиції щодо майбутнього Господарського кодексу.
Повне скасування
Прихильники радикальної реформи, серед яких голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та заступник голови комітету з економічного розвитку Олексій Мовчан, наполягають на повному скасуванні кодексу. На їхню думку, документ відображає застарілі радянські підходи та створює надлишкове правове поле.
Керуючий партнер юридичної компанії PRAGNUM Віталій Бобриньов вважає, що Господарський кодекс не має особливої цінності для господарських відносин в Україні. А це означає, що його скасування буде помітним лише для наукової спільноти.
Прибічники скасування пропонують масштабну корпоратизацію державної та комунальної власності. За їхнім планом, понад 250 000 підприємств протягом п'яти років мають бути перетворені на товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Вони переконані, що це наблизить українське законодавство до практик ЄС.
Адаптація та оновлення
Друга група експертів виступає за збереження кодексу з його суттєвим оновленням. На думку адвоката Валентина Гвоздія, Господарський кодекс потребує не ліквідації, а модернізації. Він переконаний, що уніфікація термінології, усунення дублювань і адаптація до європейських норм допоможуть створити ефективну правову систему, яка сприятиме розвитку підприємництва замість створення нових перешкод.
Прихильники цього підходу застерігають, що кардинальні кроки можуть призвести до критичних наслідків. За словами співкеруючої партнерки юридичної компанії "Армада" Анастасії Луук, досвід показує, що скасування основоположних законодавчих актів часто має негативні наслідки. Тому вони пропонують поступове оновлення з урахуванням інтересів бізнесу та держави.
Збереження статус-кво
Третя група експертів категорично проти будь-яких змін, особливо в умовах воєнного стану. Суддя Касаційного господарського суду Юрій Чумак звертає увагу на те, що хоч Господарський кодекс і займає невелику частину законодавства, але ця частина нормально працює, тому варто зосередитись на більш нагальних питаннях.
Професор Олег Подцерковний з Одеської юридичної академії застерігає, що скасування кодексу створить правовий хаос. Причиною стане те, що поняття господарювання та підприємства згадуються в тисячах нормативно-правових актів, і без базового документа виникне плутанина в їх трактуванні.
Позиція бізнесу та ціна питання
Бізнес-спільнота переважно схиляється до другої позиції. Спілка українських підприємців вважає, що кодекс потребує осучаснення, але не скасування. На їхню думку, розпорошення норм по різних законах ускладнить розуміння правил гри для підприємців.
Втім, є й винятки. Інвестиційна компанія ICU підтримує повне скасування кодексу. Там вважають, що це не вплине на професійних учасників ринку, оскільки їхня діяльність вже регулюється спеціальними законами.
Вартість реформи також стала предметом дискусій. За підрахунками Академії наук, лише на реорганізацію підприємств потрібно щонайменше 3 млрд гривень. Критики законопроєкту вказують, що в умовах війни ці кошти можна було б спрямувати на більш нагальні потреби.