Національний банк України вперше з 2026 року повернувся до посилення монетарної політики. Регулятор підняв облікову ставку до 15,5% річних, пояснивши рішення зростанням базової інфляції та новими ризиками для економіки.
Про це повідомили в НБУ.
Одночасно НБУ переглянув макропрогноз — інфляція виявиться вищою, ніж очікувалося навесні, тоді як перспективи економічного зростання стали дещо кращими.
"Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже у 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%. НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску", — повідомили в НБУ.
Війна, ціни та гривня: чому НБУ знову підвищив облікову ставку
Після кількох місяців стабільної ставки Національний банк вирішив зробити монетарну політику жорсткішою. Формально споживча інфляція у червні продемонструвала уповільнення, однак показник не відображає повної картини.
У центрі уваги регулятора опинилася базова інфляція, яка продовжує зростати. Підвищення цін дедалі менше залежить від сезонних факторів та визначається зростаючими витратами бізнесу. Підприємства змушені компенсувати дорожчу логістику, дефіцит кадрів, збільшення зарплат і високі витрати на енергоресурси, що поступово переноситься на кінцеві ціни для споживачів.
Саме ці тенденції, за оцінкою НБУ, потребують жорсткішої політики, яка має стримати інфляційні очікування та підтримати попит на гривневі фінансові інструменти.
Прогноз інфляції погіршився
Разом із рішенням щодо ставки Нацбанк переглянув очікування щодо динаміки цін.
Тепер регулятор прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція досягне 10%, тоді як попередній прогноз передбачав 9,4%. Базова інфляція також залишатиметься підвищеною.
На думку НБУ, у другому півріччі ціни продовжать зростати через активні бюджетні витрати, дорожчу робочу силу, високі виробничі витрати та ефект від попереднього ослаблення гривні. Додатковий тиск створює й зростання світових цін на енергоносії.
Попри це регулятор не відмовляється від довгострокової стратегії. Якщо ризики не реалізуються, інфляція має почати сповільнюватися вже наступного року, а до цільового рівня 5% повернутися наприкінці 2028 року.
Економіка отримала кращі перспективи — заяви НБУ
Національний банк очікує, що реальний ВВП України у 2026 році зросте на 1,8%, тоді як раніше прогнозувався приріст лише на 1,3%.
Поліпшення прогнозу пояснюється одразу кількома чинниками:
- масштабними державними видатками, спрямованими на підтримку економіки та оборонного сектору;
- новим форматом міжнародної допомоги, який передбачає використання частини коштів партнерів для розвитку виробництва озброєння в Україні;
- очікуваним збільшенням врожаю порівняно з минулим роком;
- поступовим відновленням енергетичної інфраструктури, що має позитивно вплинути на економічну активність.
У середньостроковій перспективі регулятор прогнозує прискорення економічного зростання до 3% на рік завдяки інвестиціям, розвитку промисловості та збільшенню внутрішнього виробництва.
Міжнародне фінансування впливає на економіку
У НБУ прогнозують, що цього року Україна залучить близько $54 млрд зовнішньої бюджетної підтримки. За оцінками регулятора, ресрсів достатньо для покриття державного дефіциту без використання емісійного фінансування.
Якщо раніше союзники переважно передавали готову військову техніку, то тепер фінансування активніше спрямовуватиметься на виробництво озброєння українськими підприємствами.
Війна та зовнішні ризики залишаються головними викликами
Найбільший вплив на економіку й надалі матиме перебіг війни. Регулярні атаки на логістичні вузли, морську інфраструктуру, промислові підприємства та енергетичні об'єкти збільшують витрати бізнесу й стримують економічну активність.
До цього додаються дефіцит робочої сили, можливе збільшення бюджетних витрат на оборону, ризики затримок міжнародного фінансування та нестабільність світових енергетичних ринків через загострення ситуації на Близькому Сході.
Нагадаємо, у липні 2025 року НБУ залишив облікову ставку на рівні 15,5% та погіршив макроекономічний прогноз. Регулятор підвищив очікування щодо інфляції до 9,7%, визнавши, що зростання цін сповільнюється повільніше, ніж прогнозувалося раніше.