Міністерство фінансів України роз'яснило ключові зміни у митному законодавстві, які чекають на український бізнес після прийняття євроінтеграційних змін до Митного кодексу. Головна новація – впровадження європейської концепції митного представництва, що дає бізнесу більше гнучкості у виборі формату роботи з митними брокерами.
Про це повідомляється на сайті Мінфіну.
За новими правилами, підприємці зможуть обрати один із трьох сценаріїв декларування товарів. Перший варіант передбачає самостійне декларування. Але це буде можливим, якщо компанія має навчений персонал, розуміється на правилах митного контролю та має відповідне програмне забезпечення.
Другий сценарій – залучення прямого митного представника, який діятиме від імені імпортера чи експортера. Цей варіант підходить компаніям, які не мають власних фахівців з митного оформлення або рідко здійснюють такі операції. При цьому відповідальність повністю несе сам бізнес, що дозволяє зменшити винагороду підряднику.
Третій варіант передбачає роботу з непрямим митним представником, який діє від власного імені, але в інтересах клієнта. У цьому випадку брокер стає декларантом і несе солідарну відповідальність за сплату митних платежів. За такої схеми винагорода представника буде вищою, але ризики розподіляються між обома сторонами.
Важливим нововведенням стане чітке розмежування прав та обов'язків між митним брокером та його клієнтом. Раніше існувала певна неузгодженість. Наприклад, митні платежі міг сплачувати як клієнт, так і брокер, який при цьому не мав статусу платника податків. За достовірність декларування відповідав брокер, але перевірки проводились у клієнта. Нові правила усувають ці протиріччя.
Нові можливості для бізнесу
Суттєві зміни торкнуться й роботи митних складів. Запроваджується європейська модель їх типізації та розширюється перелік дозволених операцій. Митні склади зможуть поєднувати свої послуги з митним представництвом та отримувати авторизації на митні спрощення і режими, що значно розширить спектр їхніх послуг.
Переробна галузь також отримає нові можливості. Зокрема, розширюється використання еквівалентних товарів. Окрім цього з'являється можливість вивезення товарів для окремих операцій з переробки за межами митної території України, навіть якщо вони перебувають у режимі переробки на митній території України.
Терміни та антикорупційні заходи
Більшість положень закону набудуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування. За цей час Кабінет міністрів та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти. Проте деякі норми, зокрема щодо переваг для авторизованих економічних операторів у першочерговому перетині кордону, почнуть діяти одразу після публікації закону.
Для посилення прозорості та боротьби з корупцією запроваджується обов'язкове оприлюднення на сайті Держмитслужби знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів. Також розширюються можливості обміну інформацією щодо митної вартості товарів з митними органами інших держав в електронній формі за міжнародними стандартами.
Масштабне перезавантаження митниці
Зміни впроваджуються в рамках масштабної митної реформи, закріпленої двома законами, які нещодавно підписав президент України Володимир Зеленський. Перший документ (№10411), підписаний 17 жовтня 2024 року, спрямований на гармонізацію українського митного законодавства з європейським. Він передбачає поступовий перехід протягом 18 місяців на систему авторизацій за зразком ЄС, розширення можливостей для авторизованих економічних операторів та спрощення логістичних процесів.
Другий закон (№6490-д), що набуде чинності з 1 листопада 2024 року, запускає перезавантаження Державної митної служби. Він передбачає проведення прозорого конкурсу на посаду голови ДМС за участю міжнародних організацій, переатестацію всіх працівників та посилення контролю за їхньою доброчесністю. Важливими елементами реформи стануть впровадження механізмів ротації кадрів, підвищення оплати праці співробітників та введення психофізіологічних опитувань з використанням поліграфа. За оцінками експертів, реформа може принести додаткові 100 мільярдів гривень до державного бюджету протягом найближчих років.
Ці зміни є критично важливими для України на етапі переговорів про вступ до ЄС. Наступним кроком стане прийняття нового Митного кодексу, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі Європейського Союзу. Варто зазначити, що реформа є результатом плідної співпраці Міністерства фінансів, Державної митної служби, Офісу підтримки реформ, проєкту EU4PFM, профільного комітету Верховної Ради, а також представників бізнесу та громадськості.