У липні 2026 року випуск ключових видів металопродукції просів на 21-38% у річному вимірі. Найбільше скоротилося виробництво чавуну — до 432 200 тонн, що на 37,6% менше, ніж у липні 2025 року.
За даними об'єднання підприємств "Укрметалургпром", у липні українські виробники виплавили 457 000 тонн сталі — на 21,3% менше, ніж роком раніше. Виробництво товарного металопрокату скоротилося на 30,7%, до 382 700 тонн.
Виробництво чавуну скоротилося більш ніж на третину
На початку літа українські металурги мали підстави розраховувати на стабілізацію. У червні виробництво чавуну, сталі та прокату зростало як у річному, так і в місячному вимірі. За підсумками першого півріччя чавуну виробили 3,66 млн тонн — лише на 0,2% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Відставання за сталлю становило 3,2%, за прокатом — 4,3%.
Липневий результат різко змінив картину. За сім місяців 2026 року виробництво чавуну вже скоротилося на 6,1%, до 4,09 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 5,6%, до 4,02 млн тонн, а виробництво прокату — на 8,3%, до 3,32 млн тонн. Саме провал липня суттєво погіршив накопичені показники галузі.
Чому металурги знову опинилися під тиском
Українська металургія одночасно залежить від безпеки виробничих майданчиків, стабільного енергопостачання, доступу до експорту та вартості логістики. Російські атаки продовжують створювати прямі ризики для промислової інфраструктури. Пошкодження підприємств та енергетичних об'єктів обмежує можливості для стабільної роботи виробничих потужностей.
Для металургів критичним залишається і питання логістики. Обмеження морського експорту змушують компанії шукати альтернативні маршрути, що збільшує собівартість поставок та знижує конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках.
До цього додається ситуація в Європейському Союзі — ключовому напрямку для українського металургійного експорту.
Європейський ринок стає складнішим
Українські виробники металу стикаються з новими обмеженнями доступу до європейського ринку. Йдеться про квоти на імпорт української металургійної продукції.
Для галузі, яка значною мірою орієнтована на експорт, це не просто торгівельна проблема. Менші можливості для продажу продукції означають нижче завантаження підприємств, а отже — гіршу економіку виробництва.
На початку року ситуація виглядала стабільнішою. За підсумками першого півріччя падіння ключових виробничих показників було помірним, а окремі місяці демонстрували зростання. Однак сукупність нових обмежень та воєнних ризиків влітку швидко змінила баланс.
Для галузі питання не лише в обсягах
Металургія залишається однією з найбільш експортно орієнтованих галузей української економіки. Тому скорочення виробництва має наслідки від зменшення валютної виручки та податкових надходжень до зупинки роботи гірничодобувних підприємств, залізничної логістики та портової інфраструктури.
За даними Forbes, у січні-травні 2026 року Україна експортувала металургійну продукцію на $1,7 млрд — на 7% менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Для порівняння: до повномасштабної війни середньомісячний експортний виторг галузі становив близько $1,3 млрд.
Нагадаємо, Росія повторно вдарила по Запоріжсталі п'ятьма балістичними ракетами. Постраждали енергетична й транспортна інфраструктура, відкриті виробничі майданчики.