Китай затвердив плани будівництва ще однієї найбільшої у світі гідроелектростанції на річці Ярлунг-Цангпо в Тибетському автономному районі. Проєкт, вартість якого оцінюється у 137 мільярдів доларів США, стане найдорожчим інфраструктурним об'єктом у світі. Рішення про будівництво було офіційно оголошено державним інформаційним агентством Сіньхуа 25 грудня.
Про це повідомляє The Economist.
Нова гідроелектростанція Китаю розташується на нижній течії річки Ярлунг-Цангпо, яка характеризується екстремальним рельєфом. На одній із ділянок річка спадає на 2000 метрів протягом лише 50 кілометрів, що робить її ідеальною для гідроенергетики. Станція зможе виробляти 300 мільярдів кіловат-годин електроенергії щорічно, що втричі перевищує потужність нинішнього світового лідера – ГЕС "Три ущелини". Цієї енергії вистачить для забезпечення потреб понад 300 мільйонів людей. Проєкт є частиною стратегії Китаю щодо досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року.
Для порівняння варто згадати про потужність ГЕС "Три ущелини", яка наразі є найбільшою гравітаційною греблею у світі. Її довжина сягає 2309 метрів, а висота – 185 метрів. Станція складається з лівобережної, правобережної та підземної станцій, обладнаних сучасними гідротурбінами. На лівому березі встановлено 14 гідротурбін потужністю 700 МВт кожна, на правому – 12 аналогічних турбін, а підземна станція має шість турбін такої ж потужності та два додаткові генератори по 50 МВт. Щороку станція виробляє понад 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії, забезпечуючи електрикою численні китайські провінції, включаючи Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсі, Чунцін та інші.
"Три ущелини" та наслідки будівництва
Історія проєкту "Три ущелини" демонструє, наскільки тривалим може бути шлях від концепції до реалізації. Ідея будівництва греблі виникла ще в 1918 році, коли китайський державний діяч Сунь Ятсен запропонував побудувати дамбу для покращення судноплавства та збереження водних ресурсів річки Янцзи. Після десятиліть досліджень та планування, які розпочалися у 1955 році, проєкт було законодавчо затверджено лише в 1992 році.
Водосховище греблі "Три ущелини" простягається на 667 кілометрів, має середню ширину 1,57 кілометра та загальну площу 1045 квадратних кілометрів. Його місткість становить 45 мільярдів кубічних метрів води. Окрім виробництва електроенергії, гребля виконує важливу функцію захисту від повеней – проблеми, яка за останні дві тисячі років спричинила понад двісті катастрофічних паводків. Лише у XX столітті повені на річці Янцзи призвели до загибелі близько півмільйона людей.
Проєкт також суттєво покращив умови судноплавства. Вантажообіг зріс у 5-6 разів – з 18 до 70 тонн на рік, з перспективою збільшення до 100 тонн. У 2016 році на греблі запрацював унікальний вертикальний суднопідйомник, здатний переміщувати судна вагою до 3000 тонн через різницю рівнів води у 113 метрів. Підйомник скоротив час проходження суден через греблю до 40 хвилин, порівняно з 4 годинами при використанні традиційної системи шлюзів.
Досвід будівництва ГЕС "Три ущелини" демонструє масштаб можливих соціальних наслідків. У період між 1993 та 2009 роками довелося переселити 1,3 мільйона людей – найбільше переселення в історії людства заради гідроенергетичного проєкту. Було затоплено територію площею понад 632 квадратних кілометри, включаючи 13 міст, 140 містечок, 1350 сіл та 1632 промислових і гірничих підприємств. Початкова вартість проєкту "Три ущелини" становила 29 мільярдів доларів, з яких понад 10 мільярдів пішло на переселення. Проте до 2018 року накопичений дохід від експлуатації греблі сягнув 43,7 мільярда доларів, не враховуючи прибутків від туризму.
У Тибеті вже діють десятки гребель, які викликають невдоволення місцевого населення. У лютому 2024 року влада заарештувала сотні протестувальників, які виступали проти будівництва іншої греблі, що загрожувала затопленням селам та монастирям.
Вплив на інші країни
Будівництво нової греблі на Ярлунг-Цангпо передбачає прокладання чотирьох-шести тунелів довжиною 20 кілометрів крізь гору Намча-Барва для відведення води. Розташування майбутньої греблі на межі тектонічних плит створює додаткові ризики через можливі землетруси та зсуви. Інженерні роботи проводитимуться в окрузі Медог Тибетського автономного району, де складний гірський рельєф суттєво ускладнює будівництво.
Проєкт нової китайської ГЕС викликає серйозне занепокоєння в Індії та Бангладеш, де річка відома як Брахмапутра і є життєво важливим джерелом води для мільйонів людей. Особливо гостро реагує Індія, яка входить до числа країн з найбільшим дефіцитом води у світі. Відсутність тристоронньої угоди про розподіл води посилює напруженість у регіоні.
Китайські дослідники стверджують, що велика гребля на Ярлунг-Цангпо може принести користь всім прибережним державам за умови співпраці, зокрема, забезпечуючи збільшений потік води в сухий сезон. Однак критики вказують на негативний досвід управління китайськими греблями на річці Меконг, де постраждали екосистема, рибальство та сільське господарство в країнах нижньої течії.
Будівництво греблі триватиме щонайменше десять років. Китайська влада наполягає, що проєкт не вплине суттєво на водопостачання країн, які розташовані нижче за течією. Проте відсутність міжнародних механізмів контролю та моніторингу викликає серйозні побоювання у сусідів.